Кладовища Києва

Здавна знатних мешканців Києва ховали в монастирях, соборах, церквах та на їхніх погостах: Десятинній церкві, Софіївському соборі, Михайлівському Золотоверхому монастирі, Видубицькому монастирі, церкві Спаса на Берестові, Кирилівській церкві, Братському монастирі, Фролівському монастирі тощо. Місцями поховань були Києво-Печерська лавра, її Ближні та Дальні печери, Успенський собор.

Перша згадка про кладовища для масових поховань у Києві сягає кінця XVII століття. Епідемія чуми 1770-х років стала причиною для створення перших міських кладовищ: Подільського (Щекавицького, Міського) (на горі Щекавиці, ліквідоване в 1930-ті роки) та Кудрявського (Міського) (у садибі Вознесенської церкви, ліквідоване в 1930-ті роки). У 1786 році в міське було перетворено кладовище на Аскольдовій могилі (з другої половини XIX століття воно стало місцем поховання для привелейованої частини населення Києва, ліквідоване в 1935 році). Крім того збереглися залишки кладовища на Замковій горі та Старообрядного кладовища на Лук'янівській вулиці. Поховання також існували на погостах парафіяльних церков міста, більшість яких не дійшла до нас.

В статті наведено список діючих і колишніх кладовищ, на яких ховають або ховали мешканців міста, та місця масових та поодиноких поховань.

Існуючі

Назва	Розташування	Координати	Короткі відомості	Зображення
Байкове	Голосіївський район, Байкова вулиця, 6	50°24′59″ пн. ш. 30°30′40″ сх. д.	Одне з найстаріших у місті кладовищ, ховати тут почали з 1834 року. Площа 72,47 га
Биківнянське	Деснянський район, Бобринецька вулиця, 11	50°28′23″ пн. ш. 30°39′41″ сх. д.	Біля селища Биківні в 1930-х — початку 1940-х років (до окупації німцями Києва) у таємній обстановці здійснювались масові поховання осіб, репресованих і страчених у Києві органами НКВС. Офіційно будівництво спеціальної зони для таємних поховань розпочалося 1936 року. За даними науковців, у Биківні поховано близько 100—120 тисяч репресованих.
Біличанське	Святошинський район, вулиця Академіка Булаховського	50°28′14″ пн. ш. 30°20′43″ сх. д.
Бортничанське	Дарницький район, Заплавна вулиця	50°22′6″ пн. ш. 30°41′53″ сх. д.
Братське	Святошинський район, вулиця Григоровича-Барського, 2а	50°24′33″ пн. ш. 30°23′43″ сх. д.	Виникло як сільське кладовище колишнього села Братської Борщагівки. Закрите для нових поховань, за виключенням підхоронення родичів. Площа 2,2 га.
Вигурівське	Деснянський район, вулиця Карла Маркса, 4	50°30′24″ пн. ш. 30°34′38″ сх. д.
Військове	Шевченківський район, Дорогожицька вулиця, 8	50°28′16″ пн. ш. 30°27′22″ сх. д.	Некрополь військовослужбовців на Лук'янівці.
Дарницьке	Дарницький район, Харківське шосе, 52	50°25′33″ пн. ш. 30°38′6″ сх. д.
Жулянське	Солом'янський район, Повітрофлотська вулиця, 24а	50°23′52″ пн. ш. 30°26′26″ сх. д.
Звіринецьке	Печерський район, Верхня вулиця, 21	50°25′29″ пн. ш. 30°33′17″ сх. д.	Невелике кладовище, розташований на Звіринці, на височині між Наводницьким яром та бульваром Миколи Міхновського. Площа — 5,6 га (з них 3,3 га вільні від поховань). Нині кладовище напівзакрите (ховають тільки на резервних місцях).
Корчуватське	Голосіївський район, Ягідна вулиця, 24	50°22′6″ пн. ш. 30°31′22″ сх. д.
Куренівське	Подільський район, Валківська вулиця, 19	50°29′34″ пн. ш. 30°26′53″ сх. д.
Лісове	Деснянський район, Крайня вулиця, 3	50°29′58″ пн. ш. 30°38′1″ сх. д.	Найбільший некрополь Лівобережної частини Києва. Відкрите 1970 року. Площа 142 га.
Лук'янівське	Шевченківський район, Дорогожицька вулиця, 7	50°28′4″ пн. ш. 30°27′12″ сх. д.	Одне з найстаріших кладовищ міста, розташоване біля Бабиного Яру. З 1994 року — Державний історико-меморіальний заповідник.
Михайлівське	Святошинський район, вулиця Миру, 36	50°24′22″ пн. ш. 30°25′20″ сх. д.	Кладовище села Михайлівська Борщагівка
Мишоловське	Голосіївський район, Ягідна вулиця, 27	50°22′11″ пн. ш. 30°31′12″ сх. д.
Міське (Берковецьке)	Подільський район, вулиця Стеценка, 18	50°29′40″ пн. ш. 30°23′42″ сх. д.	Кладовище на околиці Києва в місцевості Берковець. Відкрите 1957 року. Напівзакрите, дозволяються підпоховання.
Північне	Броварський район, село Рожни	50°37′3″ пн. ш. 30°46′57″ сх. д.	Відкрите в 1989 році. Площа 75 га
Пирогівське	Голосіївський район, Лауреатська вулиця, 36	50°20′59″ пн. ш. 30°31′29″ сх. д.	Кладовище мешканців колишнього села Пирогів. Площа 5 га[1]
Південне	Києво-Святошинський район, Віта-Поштова	50°17′39″ пн. ш. 30°22′19″ сх. д.
Позняківське	Дарницький район, Тепловозна вулиця, 2	50°25′38″ пн. ш. 30°38′3″ сх. д.
Пуща-Водицьке	Оболонський район, Селянська вулиця, 14	50°33′19″ пн. ш. 30°20′18″ сх. д.
Святошинське	Святошинський район, Велика Окружна вулиця, 79	50°26′55″ пн. ш. 30°21′35″ сх. д.
Совське	Солом'янський район, Колоскова вулиця, 6	50°24′27″ пн. ш. 30°28′26″ сх. д.
Солом'янське	Солом'янський район, Вулиця Митрополита Василя Липківського, 119	50°25′42″ пн. ш. 30°28′16″ сх. д.	Засноване в 1870-х роках замість розташованого в долині Либеді Старого Солом'янського (Паньківського) кладовища
Старообрядне	Шевченківський район, Лук'янівська вулиця, 48	50°27′53″ пн. ш. 30°29′51″ сх. д.
Троєщинське	Деснянський район, Садова вулиця, 2	50°31′10″ пн. ш. 30°35′10″ сх. д.
Чапаєвське	Голосіївський район, Лютнева вулиця, 1а	50°20′6″ пн. ш. 30°33′39″ сх. д.
Шулявське	Солом'янський район, Західна вулиця, 9	50°26′40″ пн. ш. 30°26′5″ сх. д.	Кладовище відкрите в 1885 році. Його початкові кордони не відомі. У 1932 році посеред кладовища була прокладена вулиця, у цей же час знесли й кладовищенську каплицю. Закрите для поховань у 1950 році. У 2002 році кладовище було обгороджено бетонним парканом.

Колишні

Назва	Короткі відомості
Аскольдова могила	Некрополь виник наприкінці XVIII століття і вважався одним з найпрестижніших у Києві. У 1919 кладовище було закрито, а в 1934 році знищено.
Братське (старе)	Невелике кладовище, що виникло у 1916 році на Звіринці, для поховання воїнів, які померли від ран або загинули в боях Першої світової війни. Знищене в 1950-х роках.
Деміївське	Кладовище села Деміївка. Відоме з XIX століття, ліквідоване в 1950-ті роки. Зараз на цьому місці житлова забудова.
Дехтярівське	Кладовище поблизу хутора Дехтярі. Відоме з XIX століття. Закрите в 1947 році, остаточно знищене в 1975 році. Зараз на цьому місці житловий масив.
Звіринецьке єврейське	Старе єврейське кладовище, засноване в 1796 році, закрите для поховань наприкінці XIX століття, ліквідоване в 1920-х роках. Тепер це територія Ботанічного саду ім. М. Гришка.
Звіринецьке караїмське кладовище	Утворене в XIX столітті. Тепер це територія Ботанічного саду ім. М. Гришка.
Звіринецьке мусульманське кладовище	Невелике кладовище, засноване на Звіринці, наприкінці XIX століття, для поховання полонених турків Російсько-турецької війни 1877—1878 років. Тепер це територія Ботанічного саду ім. М. Гришка.
Йорданське	Утворилося в XVII—XVIII століттях при Миколаївському Йорданському жіночому монастирі, ліквідованому 1808 року. Після ліквідації монастиря його храм став парафіяльним, відповідно і кладовище з монастирського перетворилося на міське, для поховання мешканців Татарки, Юрковиці і околиць. Храм і дзвіницю було розібрано 1935 року. Відтоді кладовище також закрили і воно почало занепадати. Залишки кладовища, обнесені парканом, збереглися на схилах Юрковиці на північ від групи будинків № 26, 26-а, 26-б по вулиці О. Шмідта. Від остаточної руйнації кладовище рятує рельєф місцевості, який робить цю ділянку малопривабливою для будівельників.
Кирилівське	Одне з давніх київських кладовищ. Його появу пов'язують з ліквідацією в 1784 році Катериною ІІ Кирилівського монастиря. Поки монастир був діючим (ХІІ—XVIII століття), то монахів та видатних осіб ховали в храмі або навколо нього. З появою в монастирських стінах богадільні, а згодом — лікарні, постала потреба в місці для поховань. Його і відвела міська влада на південних схилах Кирилівської гори, за межами колишнього монастиря. У 1871 році, на прохання адміністрації лікарні, міська влада дала дозвіл на розширення його території. Станом на 1929 рік, коли кладовище закрили і перестали охороняти, його площа становила 9,7 га.
Копилівське	Розташовувалося наприкінці сучасної вулиці Олени Теліги, навпроти Кирилівського монастиря. Відоме з XIX століття, знищено пульпою під час Куренівської трагедії 1961 року, у наступні роки ліквідоване остаточно.
Кудрявське	Створене як міське наприкінці XVIII століття, на околиці Кудрявця. Знищене в 1930-ті роки.
Микільсько-Слобідське	Кладовище села Микільська слобідка. Відоме з XIX століття, знищений у 1970-ті роки.
Мостицьке	Знаходилося в межах сучасного масиву Мостицький. Відоме з XIX століття. Поступово знищувалося з 1970-х років, остаточно ліквідоване в 1986 році для будівництва нового житлового масиву та автомагістралі. Втім, збереглося кілька надгробків.
Мусульманське (Татарське)	Діє з початку XX століття. Закрите, на обліку не перебуває. З середини 1990-х років на території кладовища і прилеглої території створюється духовний центр мусульман міста. Знаходиться на вулиці Лук'янівській.
Кладовище при Покровському жіночому монастирі	Засноване в 1890 році при Покровському монастирі. Тут було поховано багато відомих людей. Знищене в 1950-ті роки.
Покровське на Солом'янці	Невелике кладовище при Покровській церкві на Солом'янці. Знищене в радянські часи, збереглося кілька надгробків.
Флорівське (Фролівське, Киселівське)	Кладовище на Замковій горі. Виникло в 1816 році для мешканців Подолу, Гончарів і Кожум'як.
Щекавицьке (Подільське, Міське)	Виникло в 1772 році для поховання жертв чуми 70-х років XVIII століття. Знищене в 1930-ті роки.

Інші місця поховань

Назва	Розташування	Координати	Короткі відомості	Зображення
Меморіал Вічної Слави	Печерський район, Парк Вічної Слави	50°26′20.8″ пн. ш. 30°33′11.45″ сх. д.	Складається з обеліска і Алеї Павших Героїв, де розташовані 34 могили воїнів, що загинули в роки Другої світової війни. Відкритий 6 листопада 1957 року.
Некрополь Видубицького монастиря	Печерський район, Видубицький чоловічий монастир	50°25′00″ пн. ш. 30°34′05″ сх. д.	Кілька поховань від колись численного кладовища, що збереглися.
Некрополь Києво-Печерської Лаври	Печерський район, Києво-Печерська лавра	50°26′2″ пн. ш. 30°33′31″ сх. д.	На території Лаври поховано багато видатних осіб, зокрема, біля трапезної — генеральний суддя українського війська Василь Кочубей і полтавський полковник Іван Іскра. У церкві Спаса на Берестові — засновник Москви Юрій Долгорукий.
Некрополь Китаївської пустині	Голосіївський район, Китаївська пустинь	50°22′1″ пн. ш. 30°32′32″ сх. д.	Поховання ченців, могила схиархімандрита Феофіла та кенотаф святого Феофіла.
Братська могила похованих на кладовищі церкви Богородиці Пирогощої	Подільський район, Церква Богородиці Пирогощої	50°27′48″ пн. ш. 30°30′59″ сх. д.	Біля старої церкви Богородиці Пирогощої було невелике кладовище. Коли храм був знищений, знищили і поховання. У 1998 році, під час відбудови церкви, усі знайдені рештки поховали в братській могилі поблизу церкви.
Некрополь Свято-Покровського монастиря Голосіївської пустині	Голосіївський район, Голосіївська пустинь	50°22′43″ пн. ш. 30°30′40″ сх. д.	Виник на початку 2000-х років. Поховані Кисіль Володимир Карпович[2] (кримінальний авторитет Кисіль), генерал-майор ВМФ Хрустицький Володимир Владиславович (у чернецтві — Варлаам)
Німецьке кладовище на Ризькій вулиці	Шевченківський район, Сирець	50°28′30″ пн. ш. 30°25′56″ сх. д.	Поховані військовополонені німці, що загинули в Сирецькому концтаборі
Некрополь Флорівського Вознесенського монастиря	Флорівський монастир	50°27′47″ пн. ш. 30°30′49″ сх. д.	поховані ігуменя монастиря Євпраксія, губернатор Кмиєва генерал-майор Семен Іванович Сукін, єпископ Феодор (Власов)

Поодинокі поховання

Хто Місце Координати Фото Ватутін Микола Федорович Маріїнський парк 50°26′48″ пн. ш. 30°32′18″ сх. д. Іванов Андрій Васильович Маріїнський парк 50°26′46″ пн. ш. 30°32′22″ сх. д. Петро Конашевич-Сагайдачний Київський братський монастир 50°27′53″ пн. ш. 30°31′12″ сх. д.

Хто Місце Координати Фото Малюшицький Микола Кирилович Стіна одного з корпусів НУБіПУ, вулиця Героїв Оборони, 13 50°23′2.5″ пн. ш. 30°29′48.9″ сх. д. Богомолець Олександр Олександрович Меморіальний парк академіка О. О. Богомольця 50°26′25″ пн. ш. 30°31′44″ сх. д. Володимир (патріарх Київський) Софійська площа 50°27′10.8″ пн. ш. 30°30′55.4″ сх. д.

Примітки

1. Енциклопедія Києва. Архів оригіналу за 7 Червня 2011. Процитовано 19 Квітня 2011.
2. на надгробку прізвище написане як «Кісіль»

Джерела

• www.obelisk.pro
• Некрополі Києва [Архівовано 30 Червня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
• www.kievtown.net [Архівовано 25 Березня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
• Интересный Киев [Архівовано 10 Червня 2006 у Wayback Machine.]