Remove ads
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Негр із Баньоласа (кат. negre de Banyoles, ісп. negro de Bañolas), також El Negro — опудало чоловіка, представника койсанських народів, яке до 2000 року виставлялося в Музеї Дардера міста Баньолас у Каталонії (Іспанія), де воно було найвідомішим предметом експозиції[1]. У 1990-і роки етичні питання існування такого експоната стали предметом громадської дискусії. У 2000 році останки було вилучено з експозиції, перевезено до Ботсвани та поховано[2].
У 1830 році брати Жюль-П’єр і Едуард Верро заволоділи трупом молодого чоловіка, що ймовірно належав до одного з племен бушменів[1]. Для цього вони простежили за похороном, а вночі розкопали могилу і викрали тіло[3]. Чоловіку було в районі 27 років[1], його зріст становив близько 130 сантиметрів, а причиною смерті найімовірніше за все була пневмонія[4]. Зі шкіри, черепа та інших кісток небіжчика зробили опудало, одягнувши їх на каркас із дерева та дроту. У 1831 році опудало прибуло до Парижу разом з іншими предметами, отриманими братами Верро. У 1888 році його придбав каталонський ветеринар і натураліст Франциск Дардер (1851—1918)[5]. У 1916 Дардер передав свою колекцію муніципалітету Баньоласа, у результаті чого було засновано музей, який отримав його ім’я[6]. Таким чином опудало мисливця стало одним із експонатів[7].
Питання етичності зберігання в музеї такого експонату було вперше порушено 29 жовтня 1991 року, коли Альфонс Арселін, доктор гаїтянського походження з Камбрілса, написав листа меру Баньоласа Хоану Солані[8][9]. У листі він попросив останнього прибрати з експозиції останки людині, виставлені наче опудало якоїсь тварини. Лист привернув увагу ЗМІ, які його оприлюднили[2]. У 1992 назву експонату офіційно змінили з «El Negro» на «El Bosquimano» («бушмен»).
Першій крок до повернення тіла на батьківщину було також зроблено в 1991 році, коли тодішній секретар ЮНЕСКО Федеріко Майор Сарагоса зустрівся з Хоаном Соланою. На необхідність повернення та людського поховання останків мерові Баньоласа під час зустрічі також вказав генеральний секретар ООН Кофі Аннан[2].
Шерег африканських урядів висловили підтримку Арселіну, який надіслав кілька листів у ЗМІ та до глав урядів. Історія стурбувала деякі міжнародні музейні асоціації, оскільки після такого прецеденту до них могли бути пред’явлені вимоги повернути в країни походження інші останки людей, що зберігалися в музеях[2].
У 1997 році питання поховання неодноразово порушувалося в ООН і Організації африканської єдності (ОАЄ)[2]. Іспанська газета «El Mundo» назвала останки «реліквією колоніалізму». У березні того ж року тіло прибрали з експозиції Музею Дардера[10]. Однак, частина жителів Баньоласа поставилися до цього негативно, оскільки вони «вважали бушмена членом громади»[7].
Пропозиція поховати в себе останки чоловіка поступила в ОАЄ від уряду Ботсвани[2]. З тіла було прибрано пов’язку на стегнах та інші предмети, потім його було переправлено в Національний музей антропології в Мадриді, де з останків було видалено штучні частини — дерев’яний каркас, очі, волосся та геніталії. Все інше (череп, шкіра і кістки) було покладено в закриту труну[11] і переправлено до Ботсвани, прибувши 4 жовтня 2000 року. Останки було з почестями поховано 5 жовтня[2] в парку Чолофело в столиці Ботсвани Габороне[12]. Могилу було оголошено національним пам’ятником[12].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.