Наркотик для зґвалтування

Наркотик зґвалтування^[1] або наркотик для зґвалтування на побаченні (англ. Date rape drug) — будь-яка біологічно активна речовина (наркотик), яка робить людину недієздатною (нездатною приймати усвідомлені рішення чи давати згоду) та вразливою для сексуального насильства, включаючи зґвалтування, що її людина приймає без свого відома^[2] чи доброї волі^[3].

Ці речовини також називають «препаратами хижаків». Їх використовують в різних середовищах (бари, рейв-вечірки, студентські вечірки, нічні клуби). Масштаби явища важко оцінити, оскільки постраждалі рідко заявляють через амнезію та звинувачення жертв, а також через те, що постраждалим рідко або запізно проводять тести для їх виявлення.

Намагаючись запобігти злочину, вразливі категорії громадян використовують герметичні пляшки.

У 2021 році в соціальних мережах з'являється хештег #BalanceTonBar^[4], запущений у Бельгії компанією Maite Meeûs^[5].

Речовини

На сьогодні найчастіше використовуваними речовинами, що змінюють свідомість, в якості наркотиків для зґвалтування на побаченнях є алкоголь, інші речовини класів депресантів, седативних і снодійних засобів, включаючи флунітразепам (відоміший під торговою назвою рогіпнол), золпідем та інші. ГОМК випускається у вигляді безбарвної рідини без запаху, яку важко виявити на смак і для якої потрібна відносно низька доза.

Продукти, які використовуються для цих цілей, мають певні спільні риси:

• вони розчиняються в рідинах, не мають запаху, кольору та смаку;
• їх ціна зазвичай нижча, ніж в інших препаратів;
• мають психотропну дію: спочатку розгальмовують психіку, а потім викликають перехід в пасивний, покірний стан. Заключним є стан сплутаності свідомості та (іноді) амнезії. Останнім спогадом постраждалих зазвичай є вживання алкоголю.

Частота злочинів

Вичерпних даних про частоту сексуального насильства з використанням таємного введення наркотиків не існує. Це пояснюють недостатньою частотою повідомлень про насильство і тим, що постраждалих від таких зґвалтувань часто або не тестують на наявність цих речовин, або тестують на неправильні речовини, або тестують після того, як наркотик метаболізувався та вийшов з організму.^[6]

Дослідження 1999 року 1179 зразків сечі постраждалих від сексуального насильства, імовірно вчиненого за допомогою наркотиків, проведене в 49 американських штатах, показало, що шість (0,5%) зразків були позитивними на рогіпнол, 97 (8%) — на інші бензодіазепіни. (4,1%) — на ГОМК, 451 (38%) — на алкоголь і 468 (40%) — негативними на будь-який з шуканих наркотиків^[7]. У 2002 році аналогічне дослідження 2003 зразків сечі постраждалих від ймовірних сексуальних нападів із застосуванням наркотиків виявило менше 2% позитивного результату на рогіпнол або ГОМК^[8]. Зразки, використані у цих дослідженнях, були перевірені протягом 48—72 годин.

У ході трирічного дослідження, проведеного у Великій Британії, у сечі 2 % постраждалих від сексуального насильства із застосуванням наркотиків, були виявлені седативні або дезінгібуючі препарати, які, за словами постраждалих, вони добровільно не приймали. У 65% із 1014 випадків тестування не могло бути проведене в терміни, що дозволяють виявити ГОМК^[9][10].

Австралійське дослідження 2009 року показало, що з 97 випадків госпіталізації пацієнток, які вважали, що в їхні напої могли підмішати наркотики, заборонені речовини були виявлені в 28% зразків, а 9 випадків були визначені як «ймовірні випадки підмішування в напої».^[11] .