Назаров Юрій Володимирович

Ю́рій Володи́мирович Наза́ров (рос. Ю́рий Влади́мирович Наза́ров; нар. 5 травня 1937, Новосибірськ, Російська РФСР) — радянський і російський актор. Народний артист РРФСР (1984).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Назаров.

Назаров Юрій Володимирович
Народився	5 травня 1937(1937-05-05) (87 років)  Новосибірськ, РРФСР, СРСР
Громадянство	Росія
Діяльність	актор, телеактор
Alma mater	Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна (1960)
Роки діяльності	1957 — тепер. час
IMDb	nm0623350
Нагороди та премії
Назаров Юрій Володимирович у Вікісховищі

Життєпис

Народився 5 травня 1937 року.

Закінчив Театральне училище ім. Б. Щукіна (1960). Працював у театрах, викладав у Всесоюзному державному інституті кінематографії (1996—1998).

Фільмографія

Знявся у 136 фільмах, у тому числі:

• 1961: «У важкий час»
• 1965: «Прощання слов'янки»
• 1965: «Ніссо»
• 1969: «Останні канікули»
• 1969: «Червоний намет» — Анатолій Алексєєв
• 1970: «Коли розходиться туман» — Михайло Худоногов
• 1972: «Несподівані радощі» — Олексій Грішин-Алмазов
• 1973: «Земля Санникова» — Губін
• 1975: «Роса» — Леонтій Павлович
• 1975: «Кавказький бранець» — Жилін
• 1976: «Псевдонім: Лукач» — фельдшер, людина в капелюсі
• 1977: «Борг» — Трифон, козак
• 1981: «Олександр Маленький» — Василь Акимич Хрищанович
• 1982: «Давай одружимося» — Микола Суворін
• 1984: «Подвійний обгін» — Іван Петрович
• 1985: «Координати смерті»
• 1987: «Команда «33»» — підполковник Нікітін
• 1987: «Врятуйте наші душі» — Валентин Павлович
• 1988: «Маленька Віра» — батько Віри
• 1990: «Уроки наприкінці весни» — Васильок, арештант

Знімався в українських фільмах:

• «Немає невідомих солдатів» (1965)
• «Білі хмари» (1968, син)
• «Що у Сеньки було» (1984, дід Савелій)
• «Повернення» (1986, т/ф, 2 с, Сорокін)
• «У Криму не завжди літо» (1987)
• «До розслідування приступити» (1987, «Наклеп»)
• «Зелений вогонь кози» (1988)
• «Війна» (1990, т/ф, 6 с.)

та ін.

Громадянська позиція

У березні 2014 року підписав листа на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну^[1].

Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, що становить загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку^[2].

Підтримав вторгнення Росії до України (2022).

Див. також

• Бойкот російського кіно