Нагайченко Борис Іванович

Бори́с Іва́нович Нага́йченко (26 червня 1929, Крюків — 8 листопада 1992) — український медик, отоларинголог, заслужений лікар України.

Борис Іванович Нагайченко
Народився	26 червня 1929(1929-06-26) Крюків, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Помер	8 листопада 1992(1992-11-08) (63 роки) Україна
Громадянство	СРСР →  Україна
Діяльність	медик
Alma mater	Харківський медичний інститут
Нагороди	Заслужений лікар України Відмінник охорони здоров'я СРСР Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»

Біографія

Борис Іванович Нагайченко народився 26 липня 1929 року в Крюкові Полтавської області, в сім'ї робітника. В 1954 році після закінчення Харківського медичного інституту він був призначений головним лікарем Кременчуцької районної санепідемстанції, а згодом — завідувачем районного відділу охорони здоров'я. в 1957 році він — заступник головного лікаря першої міської лікарні, а з 1958 року — головний лікар 2-ї міської лікарні. Б. І. Нагайченко доклав багато зусиль і енергії, щоб вивести цю лікарню з відсталих у передові, за що неодноразово відзначався грамотами облздороввідділу. Одночасно з адміністративною роботою Борис Іванович працював і як лікар-отоларинголог — досвідчений спеціаліст, який застосовував сучасні методи діагностики, лікування, в тому числі й хірургічного.

В жовтні 1963 року Б. І. Нагайченко затверджений завідувачем відділу охорони здоров'я кременчуцького міськвиконкому. На цій посаді він перебував понад 25 років. Завдяки ініціативі, наполегливості завідувача, за підтримки керівництва в місті була створена добра матеріально-технічна база охорони здоров'я.

Так, лише до 1980 року в Кременчуці було побудовано 10 лікувальних закладів із залученням коштів промислових підприємств, відкрито 9 спеціалізованих відділень, обладнаних сучасним медичним устаткуванням та апаратурою.

Як видатний організатор у галузі охорони здоров'я Б. І. Нагайченко був нагороджений знаком «Відмінник охорони здоров'я», а в 1969 році йому надано почесне звання Заслужений лікар України. За самовіддану працю на користь Батьківщини він нагороджений орденом Жовтневої революції, «Трудового червоно прапору», медаллю «За доблесну працю», з нагоди 100-річчя з Дня народження В. І. Леніна.

Борис Іванович Нагайченко брав активну участь у громадському житті, неодноразово обирався народним депутатом. В 1990 році, досягнувши пенсійного віку та за станом здоров'я, Борис Іванович перейшов на іншу роботу, став головним лікарем Госпіталю інвалідів Великої Вітчизняної війни, організації якого він у свій час досяг.

8 листопада 1992 року після недовгої, але важкої хвороби Борис Іванович помер.

Вшанування пам'яті

У 2002 році на будинку по бульвару Пушкіна, 21, встановлена дошка з чорного граніту, розміром 30 х 65 см, з пам'ятним написом: «У цьому будинку з 1964 по 1992 роки проживав Заслужений лікар Української РСР Нагайченко Борис Іванович», у лівій частині дошки − чаша зі змією. Дошка встановлена згідно з рішенням Кременчуцької міської ради № 1134 від 01.11.2002 р.

Література

• Федько В. Т. Історичні сторінки медичної служби Кременчука.- Кременчук. — Вид-во: «Піраміда». 2002—133 с.
• Федько В. Светя другим сгораю // Вісник Кременчуччини.− № 46 (844) − 1999.− С.8;
• Федько В. Добра згадка про добрий слід на землі.// Вісник Кременчука. − № 51 (1047).− 2001.− С.12.
• Касьяненко А. С. Пам'яті лікарів Полтавщини // Полтавський літератор. 1996.− С.112-113;
• Робочий архів науково-методичного відділу Полтавського краєзнавчого музею ім. В.Кричевського.
• Меморіальна дошка