З Вікіпедії, вільної енциклопедії
НАДФН-оксидаза (англ. NADPH oxidase) — це електронтранспортна трансмембранна молекулярна машина, яка каталізує перенесення електронів з НАДФ•H, що окиснюється, на молекулу кисню, яка одноелектронно відновлюється до супероксид-аніону[1]:
На сьогодні відомо 7 тваринних ізоформ (гомологів) β-субодиниці Nox2-вмісної НАДФН-оксидази, а саме:
Таким чином в тварин виділяють 7 самостійно функціонуючих молекулярних машин, які здійснюють одноелектронне відновлення молекули кисню в супероксид-аніон з використанням НАДФ•H як донора електронів. З яких Nox1, Nox2, Nox3 та Nox4 є субодиницями Nox1-, Nox2-, Nox3-, Nox4-вмісних НАДФН-оксидазних комплексів, а Nox5, Duox1 та Duox2 здатні самостійно функціонувати. Кожна з молекулярних машин характеризується будовою, локалізацією та функціями відмінними від інших.
До складу активного Nox1-вмісного НАДФН-оксидазного комплексу входять такі субодиниці:
До складу активного Nox1-вмісного НАДФН-оксидазного комплексу також входить малий G-білок Rac1 (англ. Ras-related C3 botulinum toxin substrate 1).
Клітинна локалізація: плазмалема.
Тканинна локалізація: клітини гладенької мускулатури кровоносних судин, ендотеліоцити, остеокласти, нейрони, гліальні клітини, епітеліоцити кишечника, фібробласти.
Функції: регуляція росту та міграції клітин гладенької мускулатури, інактивація внутрішньоклітинних фосфатаз та регуляція активності кіназних сигнальних каскадів, білків клітинного циклу та декількох факторів транскрипції.
Активний Nox2-вмісний НАДФН-оксидазний комплекс складається з таких білкових компонентів:
Субодиниці gp91phox (β-субодиниця) та p22phox (α-субодиниця) локалізовані в мембрані і утворюють гетеродимерний флавогемопротеїн, відомий як цитохром b558. Встановлено, що цей флавогемопротеїн містить всі редокс-компоненти комплексу, що необхідні для трансмембранного перенесення електронів на молекулу кисню і її одноелектронного відновлення до супероксид-аніону.
В третинній структурі β-субодиниці Nox2-вмісного НАДФН-оксидазного комплексу виділяють шість трансмембранних доменів та C- і N-кінці. В внутрішньоклітинній C-кінцевій частині субодиниці розташована ділянка зв'язування НАДФ•H, а також її простетична група ФАД. Між третім і п'ятим трансмембранними доменами gp91phox знаходяться два геми.
Трансмембранне перенесення електрону через gp91phox відбувається в напрямку:
В третинній структурі α-субодиниці Nox2-вмісного НАДФН-оксидазного комплексу виділяють два трансмембранних домени та C- і N-кінці. Під час збирання активного комплексу, асоційована з gp91phox, α-субодиниця специфічно зв'язуються з p47phox.
У неактивному стані цитоплазматичні складові НАДФН-оксидазної молекулярної машини утворюють комплекс, в якому в Nox2-вмісного НАДФН-оксидазного комплексу субодиниця p47phox слугує організатором комплексу, а p67phox – активатором. Субодиниці p47phox та p40phox містять PX-домени, що зв'язують переважно PIP3, але можуть взаємодіяти і з фосфатидилсерином, і з деякими іншими ліпідами. Субодиниця p40phox додатково стабілізує активний комплекс, заякорюючи його на мембрані за рахунок зв'язування з PIP3.
Активована (ГТФ-зв'язана) форма малого G-білка Rac1 взаємодіє з N-кінцевою ділянкою субодиниці p67phox та є тригером для активації НАДФН-оксидазної молекулярної машини.
Складовими частинами активного Nox3-вмісного НАДФН-оксидазного комплексу є:
Nox3-вмісний НАДФН-оксидазний комплекс виявлений тільки в клітинах ембріональних тканин, причому майже виключно в тканинах внутрішнього вуха.
Активний Nox4-вмісний НАДФН-оксидазний комплекс утворений такими субодиницями:
Nox4-вмісний НАДФН-оксидазний комплекс локалізований на цитоплазматичній стороні мембрани ЕПР, а також в ядрі в клітинах багатьох тканин, в тому числі гладком'язових, ендотеліальних клітинах, остеокластах, нейронах і фібробластах. Найбільша їх кількість в клітинах ниркових канальців.
Цей комплекс бере участь в старінні клітин, апоптозі і виживанні клітин, їх диференціюванні і міграції.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.