М'ясін Леонід Федорович

Леоні́д Фе́дорович М'я́сін (рос. Леонид Фёдорович Мясин, фр. Léonide Massine; *9 серпня 1896, Москва, Російська імперія — †15 березня 1979, Кельн, Німеччина) — російський (на еміграції) хореограф і балетний танцівник, кіноактор; автор понад 70 балетних постановок.

М'ясін Леонід Федорович
малюнок Льва Бакста, 1914
Ім'я при народженні	рос. Leonid Feodorovic Miassin
Народився	9 серпня 1896(1896-08-09)[1][2][…] або 1895[3][4][…] Москва, Російська імперія[5][6]
Помер	15 березня 1979(1979-03-15)[1][7][…] Боркен, Мюнстер, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН або Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН[6] ·хвороба
Країна	Російська імперія  СРСР  США[3]
Діяльність	хореограф, артист балету, актор, лібретист, балетмейстер, танцюрист
Галузь	танець[8], балет[8] і хореографія[8]
Відомі учні	Enrique Lommid
Знання мов	англійська[9]
У шлюбі з	Eugenia Delarovad[10]
IMDb	ID 0557441
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Анрі Матісс і Леонід М'ясін. Монте-Карло, 1920

Леонід М'ясін навчався балету в Імператорській школі Большого театру в Москві. Са́ме там його помітив Сергій Дягілєв і забрав до Європи.

У період від 1915 до 1921 року Леонід М'ясін був одним з головних хореографів сезонів Російського балету. Однією з найвідмітніших подій сезонів стала скандальна постановка М'ясіна на музику Еріка Саті (у співробітництві з Жаном Кокто і Пабло Пікассо — автор декорацій) сюрреалістичного балету «Парад» у 1917 році.

Після залишення трупи Російського балету Вацлавом Ніжинським М'ясін став головним її танцівником.

По смерті Дягілєва і фактичного припинення керованих ним Балетів Мясін разом з полковником де Базілем заснував трупу «Російський балет Монте-Карло», що в цілому зберігала репертуар Російського балету, продовживши його традиції.

Леонід М'ясін знявся також у декількох кінострічках, серед яких: «Червоні черевички» (1948) і «Казки Гофмана» (1951). З кіно його пов'язує і робота у низці стрічок як хореографа-постановника.

На батьківщині Мясіна, у Росії, в Большому театрі, лише в 2005 році вперше було здійснено мясінські балетні постановки: «Треуголка», «Предзнаменування» та «Паризькі веселощі»^[11].

Особисте життя

Збереглися свідчення, що Леонід М'ясін користувався особистою симпатією Сергія Дягілєва, що не завадило, втім, М'ясіну мати 4 шлюби й у шлюбному зв'язку з Тетяною Мілішниковою мати двоє дітей: доньку Тетяну (*1941) та сина Лорку (*1944).

Фільмографія

• 1948 : Червоні черевички / The Red Shoes — Любов
• 1951 : Казки Гофмана / The Tales of Hoffmann — Шлеміль/Франц/Спаланцані
• 1954 : Неаполітанська карусель / (Carosello napoletano) — Антоніо «Пульчинелла» Петіто

Виноски

1. Internet Broadway Database — 2000.

   d:Track:Q31964
2. Find a Grave — 1996.

   d:Track:Q63056
3. LIBRIS — 2004.

   d:Track:Q1798125
4. Répertoire International des Sources Musicales — 1952.

   d:Track:Q2178828
5. Deutsche Nationalbibliothek Record #119313782 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
6. Archivio Storico Ricordi — 1808.

   d:Track:Q3621644
7. Encyclopædia Britannica

   d:Track:Q5375741
8. Чеська національна авторитетна база даних

   d:Track:Q13550863
9. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
10. https://archives.nypl.org/dan/185482
11. Анна Галайда. Балеты с двойным дном(рос.) [Архівовано 18 листопада 2005 у Wayback Machine.] // «Ведомости», 18.04.2005.

Посилання

• Портал «Біографії»

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Леонід Мясін
• Фільмографія на IMDB [Архівовано 4 лютого 2009 у Wayback Machine.]
• Біографія Л. Мясіна на mirslovarei.com, «Світ словників» (рос.)