Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Місто гріхів» (англ. «Sin City») - цикл графічних новел (коміксів) американського письменника і художника Френка Міллера.
Цикл являє собою складно організовану послідовність притч з напруженими кримінальними сюжетами і чітко вираженими моральними посиланнями.
Сюжети новел часто переплітаються, а головні герої одних історій циклу виявляються другорядними героями інших.
Дія циклу розгортається у вигаданому місті Бейсін-Сіті, який був заснований як перевалочний пункт на шляху золотошукачів, де вони могли продати здобич і відпочити з дівчатками - звідси і пристане до Бейсін-Сіті прізвисько «Місто гріхів» (від англ. Basin City - Sin City). Місто розросталося, не втрачаючи, проте, слави столиці пороку. З моменту заснування і до нашого часу він залишався одним з найнебезпечніших міст Америки. У влади в ньому знаходяться наскрізь корумповані політики, які ділять сфери впливу з мафіозними кланами при потуранні продажної поліції. Серцем Бейсін-Сіті залишається «Старе Місто» - квартал публічних будинків, порядок у якому підтримують збройні загони повій. Вони готові відстоювати свою незалежність до останнього, і ні мафія, ні поліція не наважується втручатися в їхні справи.
Герої новел Міллера - люди зазвичай дуже малоприємні. Життя в порочне Місті привчила їх до цинізму і жорстокості. Однак Місто створює такі ситуації, коли персонажі з неминучістю демонструють найпотаємніші і глибокі людські якості. Когось з них веде за сюжетом почуття провини, когось - любов, когось - бажання захистити слабшого. Місто приймає це як жертву, але залишається безжалісний - як правило, сюжети новел Міллера позбавлені від щасливих фіналів. Здобувши особисту моральну перемогу, герой виявляється не в силах змінити світ в цілому і гине.
Графічне рішення творів циклу - переважно чорно-біле і різко контрастну, стиль отрисовки варіюється від нарочито-недбалого з порушенням пропорцій фігур і предметів, іноді доходить до схематичного, до скрупульозного, максимально деталізованого. Лише з новели «Ця жовта мерзота» Міллер починає використовувати колір, зазвичай лише один відтінок на весь твір, що виділяє якогось персонажа або пов'язану з ним деталь - колір очей, волосся, одягу і т. п.
У книгах циклу, що незвично для жанру графічної новели, досить багато тексту, який у більшості випадків подається у вигляді внутрішнього монологу протагоніста.
У циклі вийшли наступні новели:
Крім того, в цикл входить цілий ряд невеликих за обсягом (від трьох до декількох десятків сторінок) творів, що виходили в різні роки і склали збірку («Booze, Broads & Bullets»).
В 2005 у на екрани вийшов фільм «Місто гріхів», поставлений Робертом Родрігесом і Френком Міллером при участю Квентіна Тарантіно. Фільм складається з трьох новел, в основу яких покладено графічні романи «Важке прощання», «Велика смачна різанина», «Ця жовта мерзота», крім того короткий пролог і епілог до фільму зняті по короткій новелі «Клієнт завжди правий». Фільм отримав широкий резонанс. У серпні 2014 вийшло в прокат його продовження «Місто гріхів 2: Жінка, заради якої варто вбивати», поставлене за романом «Жінка, за яку варто вбивати» з додаванням ще двох спеціально написаних Міллером сюжетних ліній. В якості прологу використана новела «Бухло, телиці і кулі».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
