Мірошниченко Микола Іванович

Микола Іванович Мірошниче́нко (нар. 25 травня 1934, Криловська) — російський радянський письменник, драматург.

Микола Іванович Мірошниченко
Народився	25 травня 1934(1934-05-25) (90 років) Криловська
Alma mater	Всесоюзний юридичний інститут
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мірошниченко.

Біографія

Народився 25 травня 1934 року в станиці Криловській (тепер Криловський район Краснодарського краю). 1964 року закінчив Всесоюзний юридичний інститут.

У 1962—1965 роках — заступник завідувача відділу пропаганди ЦК ВЛКСМ; у 1966—1968 роках — відповідальний секретар, у 1968—1972 роках заступник головного редактора журналу «Молодая гвардия», з 1972 року заступник головного редактора журналу «Театр».

Творчість

Друкуватися почав 1957 року. Автор:

• повістей з життя України:
  • «Таращанские зори» (1963);
  • «Когда отзвенел малиновый звон» (1966, у співавторстві);
  • «Исповедь усопшего монаха» (1970);
• роману «Человек, сын человеческий» (1971);
• п’єс:
  • «Берегите белую птицу» (1973);
  • «Жизнелюб» (1974);
  • «Третье поколение» (1977);
  • «Непоклонов» (1977);
  • «Мгновение над пропастью» (1978);
  • «Андрей Колобов» (1978);
  • «Искушение» (1980);
  • «Целина» (1981);
  • «Возрождение» (1981; за книгою Л. І. Брежнєва).

Відзнаки

• Ленінська премія;
• Заслужений діяч мистецтв Абхазької АРСР (з 1981 року);
• Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (за 1982 рік; разом з В. Терентьєвим (режисером-постановником), О. Кривошеїним (художником), А. Гончаром (виконавцем ролі Автора й першого секретаря обкому партії) за виставу «Відродження» («Возрождение») за однойменною книгою Л. І. Брежнєва в Одеському російському драматичному театрі імені А. В. Іванова.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.