Міністе́рство культу́ри Украї́ни — колишнє міністерство в Україні, центральний орган виконавчої влади у сфері культури, що існував під цією назвою у 1991—1995 та 2010[2]-2019 роках. Подібний центральний орган виконавчої влади у 1995—2005 діяв під назвою «Міністерство культури і мистецтв України», а у 2005—2010 — під назвою «Міністерство культури і туризму України». До проголошення незалежності України у 1953—1991 існував орган під назвою Міністерство культури Української РСР[3]
| Міністерство культури та інформаційної політики України | |
|---|---|
| (Мінкультури та інформполітики України) | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Країна |  Україна |
| Дата створення | 10 квітня 1953 |
| Попереднє відомство | Міністерство культури і туризму України |
| Дата скасування | 2 вересня 2019 |
| Замінено на | Міністерство культури, молоді та спорту України Міністерство культури та інформаційної політики України |
| Керівництво діяльністю здійснює | Кабінет Міністрів України |
| Штаб-квартира | 01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 19 |
| Річний бюджет | 6.65 млрд. ₴ (2019)[1] |
| Підвідомчий орган | Український інститут національної пам'яті |
| Код ЄДРПОУ | 37535703 |
| mincult.gov.ua mincult.kmu.gov.ua | |
 | |
У 2019 році Міністерство культури було ліквідовано, а його функції були передані Міністерству культури, молоді та спорту України, новоутворене міністерство також перейняло функції ще двох ліквідованих міністерств — Міністерства інформаційної політики України та Міністерства молоді та спорту України[4].
23 березня 2020 міністерство було перейменоване і отримало назву Міністерство культури та інформаційної політики України.
6 вересня 2024 року згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1028 Міністерство культури та інформаційної політики України було перейменоване у Міністерство культури та стратегічних комунікацій України[5].
Функції
Згідно з положенням 1993 року — історично першим положенням про Міністерство культури України, на міністерство була покладена функція забезпечувати «проведення в життя політики держави у сфері культури».[6]Згідно з останнім в історії цього органу Положенням, затвердженим у 2014 році, міністерство забезпечувало «формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кінематографії».[7]
Міністр
Міністерством керував Міністр культури України. Через нього Кабінет Міністрів України спрямовував і координував діяльність Державного агентства України з питань кіно — центрального органу виконавчої влади.
- Див. також Список міністрів культури України
Структура
- Відділ внутрішнього аудиту
- Відділ забезпечення роботи Міністра
- Відділ кадрової роботи та державної служби
- Департамент мистецтв та навчальних закладів
- Департамент у справах релігій та національностей
- Департамент фінансово-ресурсного забезпечення
- Сектор контролю та перевірки виконання актів і доручень Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України і доручень керівництва
- Сектор мобілізаційної роботи та цивільного захисту
- Сектор режимно-секретної роботи
- Управління бібліотек, читання та регіональної політики
- Управління бухгалтерського обліку та фінансової звітності
- Управління контролю за переміщенням культурних цінностей та охорони культурної спадщини
- Управління міжнародного співробітництва
- Управління музейної справи та нормативно-методичного забезпечення переміщення культурних цінностей
- Управління охорони нерухомої культурної спадщини і заповідників
- Управління правового забезпечення
- Управління справами[8]
Установи
Установи та організації, політику яких курував Міністр, але які не належали до сфери управління Міністерства
Установи та організації, що належали до сфери управління Міністерства
Український інститут книги та ін.
Театри
До сфери управління Міністерства культури належали 98 театрів[9], з яких 6 — державної власності, 92 — комунальної. 10 театрів мають статус національного. Найбільше театрів знаходиться у місті Києві — 18, наступними за цим показником є Дніпро — 9, Львів — 8, Одеса — 6, Харків та Запоріжжя — 5. Два заклади знаходяться на тимчасово окупованих територіях (обидва — в Донецьку, мають національний статус). Два заклади носять імена осіб, що підпадають під дію закону про декомунізацію, і один — Орден червоного прапора.
Циркові заклади
До сфери управління Міністерства культури належали 17 закладів, з яких чотири знаходяться в Києві (і 3 — у будівлі на площі Перемоги), 3 — у Харкові, 5 — на тимчасово окупованих територіях.[10].
Музичні заклади
У сфері управління Міністерства перебували дві концертні установи з національним статусом (обидві — в Києві), 10 національних колективів (з них 8 — у Києві, і по 1 — в Одесі та Івано-Франківську), а також 27 обласних концертних установ (в тому числі три — на тимчасово окупованих територіях)[11]
Бібліотеки
До сфери управління Міністерства культури належали 27 бібліотек, з яких 5 мають статус національної (з них 4 — у місті Києві), 1 — державної і 21 — обласна бібліотеки (в усіх областях України окрім Київської, а також Донецької і Луганської областей, обласні центри яких знаходяться на тимчасово окупованій території; не входять до цього списку також бібліотеки окупованих міст Кримського півострову). 19 із 27 бібліотек носять імена діячів культури, з них 3 бібліотеки — імена осіб, чия діяльність підпадає під дію законів про декомунізацію.
Науково-дослідні та методичні організації
У сфері управління Міністерства культури перебуває 7 науково-дослідних установ[12], з них 6 знаходяться у Києві і одна — у Львові.
Культурні центри
Станом на 2014 Міністерство культури України опікувалось трьома культурними центрами[13]
- Культурний центр України в Москві
- Український культурно-інформаційний центр у м. Севастополі
- Державна агенція промоції культури України
Заповідники
У сфері управління Міністерства культури України перебували 24 заповідники. 17 з них іменуються національними і 7 — державними. 2 заповідники пов'язані з біографією Тараса Шевченка. Один із заповідників має філіал, що перебуває з 2014 року на окупованих територіях.
Кіностудії
Лише 5 київських організацій перебували у сфері управління Міністерства культури — Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка, Національний центр Олександра Довженка, Національна кінематека України, Українська студія хронікально-документальних фільмів, Українська кіностудія анімаційних фільмів.
Національні творчі спілки
Міністерство культури опікувалося 11 творчими спілками — музичною, композиторів, кобзарів, майстрів народного мистецтва, художників, фотохудожників, хореографічною, театральних діячів, краєзнавців, письменників і кінематографістів. головні осередки усіх 11 спілок знаходяться в Києві.
Бюджет
Протягом 2003—2019 років бюджет Міністерства культури складав від 0,38 % до 0,68 % від загального державного бюджету України. Найбільшу частку за цей період Мінкультури мало у 2018 році (прем'єр-міністр — В. Гройсман), а найменшу — у 2016 році (А. Яценюк), причому, за свідченням В.Кириленка, останній планував зменшити його до 600 млн гривень[15][16]. У доларовому еквіваленті найбільшим бюджет міністерства культури був у 2013 році (прем'єр — М. Азаров).
В попередні роки бюджет Міністерства культури становив:
| Рік | Видатки бюджету, грн | Еквівалент в USD[17] | Частка Державного бюджету України | Державний бюджет України | Джерело даних |
|---|---|---|---|---|---|
| 2003[18] | 327 690 600 грн | 61 449 300 $ | 0,59 % | 55 907 506 000 грн | [19]. |
| 2004[18] | 444 157 800 грн | 83 500 900 $ | 0,62 % | 72 215 687 600 грн | [20]. |
| 2005[18] | 625 040 900 грн | 121 966 300 $ | 0,53 % | 117 394 610 100 грн | [21]. |
| 2006[22] | 738 114 900 грн | 146 161 400 $ | 0,53 % | 140 199 363 700 грн | [23]. |
| 2007[22] | 886 489 200 грн | 175 542 400 $ | 0,51 % | 174 631 522 200 грн | [24]. |
| 2008[22] | 1 280 847 500 грн | 240 187 400 $ | 0,51 % | 253 207 875 100 грн | [25]. |
| 2009[22] | 1 366 327 500 грн | 175 368 000 $ | 0,50 % | 274 156 440 700 грн | [26]. |
| 2010 | 1 637 387 000 грн | 206 334 400 $ | 0,53 % | 307 748 182 900 грн | [27]. |
| 2011 | 1 921 721 300 грн | 241 192 000 $ | 0,56 % | 342 690 347 500 грн | [28] |
| 2012 | 2 414 723 400 грн | 302 180 400 $ | 0,58 % | 413 605 316 000 грн | [29]. |
| 2013 | 2 460 140 600 грн | 307 786 900 $ | 0,57 % | 419 843 834 900 грн | [30]. |
| 2014 | 2 377 391 700 грн | 200 004 300 $ | 0,54 % | 441 587 118 600 грн | [31] |
| 2015 | 2 311 138 900 грн | 105 798 600 $ | 0,41 % | 566 869 708 700 грн | [32] |
| 2016 | 2 425 960 700 грн | 94 944 600 $ | 0,38 % | 642 682 266 400 грн | [33] |
| 2017 | 3 932 368 500 грн | 147 852 300 $ | 0,53 % | 739 707 337 300 грн | [34] |
| 2018 | 6 118 132 100 грн | 224 931 327 $ | 0,68 % | 906 034 158 800 грн | [35] |
| 2019 | 6 675 187 600 грн | 258 271 721 $ | 0,68 % | 983 773 258 200 грн | [36] |
Для порівняння — станом на 2014 рік бюджет Міністерства культури та національної спадщини Польщі становив 0,92 % від державного бюджету Польщі, Міністерства культури Росії — 0,67 % від державного бюджету РФ.
Критика
Мистецька громадськість нерідко критикувала діяльність міністерства культури. Зокрема у зверненні культурних діячів наступного дня після відсторонення В. Януковича від влади, 22 лютого 2014, були перелічені такі недоліки щодо призначень на посаду міністра культури[37]:
Критерії для кандидатури на посаду Міністра культури, петиція діячів культури 22 лютого 2014р.
Окремі митці висловлюють сумніви і в доцільності існування міністерства культури взагалі:
Володимир Рунчак: «Нині посаду керівника Мінкульту перетворено на халтуру» // "Тиждень"
Лесь Подерев'янський: Міністерство культури потрібно ліквідувати // Insider
Натомість на думку лідера «аль'янсу культури» Катерини Ботанової «заклики розформувати міністерство взагалі значною мірою спричинені персоніфікацією — це незадоволення особистістю міністра»[38]
Міністр культури в 2014 році Є. Нищук заперечував пропозицію щодо розформування міністерства культури таким чином:
Євген Нищук: Сьогодні бажання розформувати Мінкульт виглядає як сепаратизм // Insider
Перед стінами Мінкульту неодноразово проводилися пікети і мітинги. Так, 2016 року група активістів вимагала від Мінкульту не допускати в телеефір артистів, які підтримують «ДНР» і «ЛНР»[39]. А в 2019 році викладачі мистецьких шкіл влаштували мітинг з вимогою скасувати накази, що впроваджували так звану «реформу» мистецьких шкіл, розроблену Т. Колос.
Нагороди
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
