Loading AI tools
міністерство України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Міністе́рство культу́ри Украї́ни — колишнє міністерство в Україні, центральний орган виконавчої влади у сфері культури, у що існував під цією назвою у 1991—1995 та 2010[2]-2019 роках. Подібний центральний орган виконавчої влади у 1995—2005 діяв під назвою «Міністерство культури і мистецтв України», а у 2005—2010 — під назвою «Міністерство культури і туризму України». До проголошення незалежності України у 1953—1991 існував орган під назвою Міністерство культури Української РСР[3]
| Міністерство культури та інформаційної політики України | |
|---|---|
| (Мінкультури та інформполітики України) | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Країна |  Україна |
| Дата створення | 10 квітня 1953 |
| Попереднє відомство | Міністерство культури і туризму України |
| Дата скасування | 2 вересня 2019 |
| Замінено на | Міністерство культури, молоді та спорту України Міністерство культури та інформаційної політики України |
| Керівництво діяльністю здійснює | Кабінет Міністрів України |
| Штаб-квартира | 01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 19 |
| Річний бюджет | 6.65 млрд. ₴ (2019)[1] |
| Підвідомчий орган | Український інститут національної пам'яті |
| Код ЄДРПОУ | 37535703 |
| mincult.gov.ua mincult.kmu.gov.ua | |
 | |
У 2019 році Міністерство культури було ліквідовано, а його функції були передані Міністерству культури, молоді та спорту України, створеному на базі Міністерства інформаційної політики[4]. У 2020 році новостворене міністерство було перейменоване і отримало назву Міністерство культури та інформаційної політики України[5]
Згідно з положенням 1993 року — історично першим положенням про Міністерство культури України, на міністерство була покладена функція забезпечувати «проведення в життя політики держави у сфері культури».[6]Згідно з останнім в історії цього органу Положенням, затвердженим у 2014 році, міністерство забезпечувало «формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кінематографії».[7]
Міністерством керував Міністр культури України. Через нього Кабінет Міністрів України спрямовував і координував діяльність Державного агентства України з питань кіно — центрального органу виконавчої влади.
Український інститут книги та ін.
До сфери управління Міністерства культури належали 98 театрів[9], з яких 6 — державної власності, 92 — комунальної. 10 театрів мають статус національного. Найбільше театрів знаходиться у місті Києві — 18, наступними за цим показником є Дніпро — 9, Львів — 8, Одеса — 6, Харків та Запоріжжя — 5. Два заклади знаходяться на тимчасово окупованих територіях (обидва — в Донецьку, мають національний статус). Два заклади носять імена осіб, що підпадають під дію закону про декомунізацію, і один — Орден червоного прапора.
До сфери управління Міністерства культури належали 17 закладів, з яких чотири знаходяться в Києві (і 3 — у будівлі на площі Перемоги), 3 — у Харкові, 5 — на тимчасово окупованих територіях.[10].
У сфері управління Міністерства перебували дві концертні установи з національним статусом (обидві — в Києві), 10 національних колективів (з них 8 — у Києві, і по 1 — в Одесі та Івано-Франківську), а також 27 обласних концертних установ (в тому числі три — на тимчасово окупованих територіях)[11]
До сфери управління Міністерства культури належали 27 бібліотек, з яких 5 мають статус національної (з них 4 — у місті Києві), 1 — державної і 21 — обласна бібліотеки (в усіх областях України окрім Київської, а також Донецької і Луганської областей, обласні центри яких знаходяться на тимчасово окупованій території; не входять до цього списку також бібліотеки окупованих міст Кримського півострову). 19 із 27 бібліотек носять імена діячів культури, з них 3 бібліотеки — імена осіб, чия діяльність підпадає під дію законів про декомунізацію.
У сфері управління Міністерства культури перебуває 7 науково-дослідних установ[12], з них 6 знаходяться у Києві і одна — у Львові.
Станом на 2014 Міністерство культури України опікувалось трьома культурними центрами[13]
У сфері управління Міністерства культури України перебували 24 заповідники. 17 з них іменуються національними і 7 — державними. 2 заповідники пов'язані з біографією Тараса Шевченка. Один із заповідників має філіал, що перебуває з 2014 року на окупованих територіях.
Лише 5 київських організацій перебували у сфері управління Міністерства культури — Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка, Національний центр Олександра Довженка, Національна кінематека України, Українська студія хронікально-документальних фільмів, Українська кіностудія анімаційних фільмів.
Міністерство культури опікувалося 11 творчими спілками — музичною, композиторів, кобзарів, майстрів народного мистецтва, художників, фотохудожників, хореографічною, театральних діячів, краєзнавців, письменників і кінематографістів. головні осередки усіх 11 спілок знаходяться в Києві.
Протягом 2003—2019 років бюджет Міністерства культури складав від 0,38 % до 0,68 % від загального державного бюджету України. Найбільшу частку за цей період Мінкультури мало у 2018 році (прем'єр-міністр — В. Гройсман), а найменшу — у 2016 році (А. Яценюк), причому, за свідченням В.Кириленка, останній планував зменшити його до 600 млн гривень[15][16]. У доларовому еквіваленті найбільшим бюджет міністерства культури був у 2013 році (прем'єр — М. Азаров).
В попередні роки бюджет Міністерства культури становив:
| Рік | Видатки бюджету, грн | Еквівалент в USD[17] | Частка Державного бюджету України | Державний бюджет України | Джерело даних |
|---|---|---|---|---|---|
| 2003[18] | 327 690 600 грн | 61 449 300 $ | 0,59 % | 55 907 506 000 грн | [19]. |
| 2004[18] | 444 157 800 грн | 83 500 900 $ | 0,62 % | 72 215 687 600 грн | [20]. |
| 2005[18] | 625 040 900 грн | 121 966 300 $ | 0,53 % | 117 394 610 100 грн | [21]. |
| 2006[22] | 738 114 900 грн | 146 161 400 $ | 0,53 % | 140 199 363 700 грн | [23]. |
| 2007[22] | 886 489 200 грн | 175 542 400 $ | 0,51 % | 174 631 522 200 грн | [24]. |
| 2008[22] | 1 280 847 500 грн | 240 187 400 $ | 0,51 % | 253 207 875 100 грн | [25]. |
| 2009[22] | 1 366 327 500 грн | 175 368 000 $ | 0,50 % | 274 156 440 700 грн | [26]. |
| 2010 | 1 637 387 000 грн | 206 334 400 $ | 0,53 % | 307 748 182 900 грн | [27]. |
| 2011 | 1 921 721 300 грн | 241 192 000 $ | 0,56 % | 342 690 347 500 грн | [28] |
| 2012 | 2 414 723 400 грн | 302 180 400 $ | 0,58 % | 413 605 316 000 грн | [29]. |
| 2013 | 2 460 140 600 грн | 307 786 900 $ | 0,57 % | 419 843 834 900 грн | [30]. |
| 2014 | 2 377 391 700 грн | 200 004 300 $ | 0,54 % | 441 587 118 600 грн | [31] |
| 2015 | 2 311 138 900 грн | 105 798 600 $ | 0,41 % | 566 869 708 700 грн | [32] |
| 2016 | 2 425 960 700 грн | 94 944 600 $ | 0,38 % | 642 682 266 400 грн | [33] |
| 2017 | 3 932 368 500 грн | 147 852 300 $ | 0,53 % | 739 707 337 300 грн | [34] |
| 2018 | 6 118 132 100 грн | 224 931 327 $ | 0,68 % | 906 034 158 800 грн | [35] |
| 2019 | 6 675 187 600 грн | 258 271 721 $ | 0,68 % | 983 773 258 200 грн | [36] |
Для порівняння — станом на 2014 рік бюджет Міністерства культури та національної спадщини Польщі становив 0,92 % від державного бюджету Польщі, Міністерства культури Росії — 0,67 % від державного бюджету РФ.
Діяльність міністерства культури нерідко наражається на критику з боку мистецької громадськості. Зокрема у зверненні культурних діячів наступного дня після відсторонення В.Януковича від влади, 22 лютого 2014, були перелічені такі недоліки щодо призначень на посаду міністра культури[37]:
Критерії для кандидатури на посаду Міністра культури, петиція діячів культури 22 лютого 2014р.
Окремі митці висловлюють сумніви і в доцільності існування міністерства культури взагалі:
Володимир Рунчак: «Нині посаду керівника Мінкульту перетворено на халтуру» // "Тиждень"
Лесь Подерев'янський: Міністерство культури потрібно ліквідувати // Insider
Натомість на думку лідера «аль'янсу культури» Катерини Ботанової «заклики розформувати міністерство взагалі значною мірою спричинені персоніфікацією — це незадоволення особистістю міністра»[38]
Міністр культури в 2014 році Є. Нищук заперечував пропозицію щодо розформування міністерства культури таким чином:
Євген Нищук: Сьогодні бажання розформувати Мінкульт виглядає як сепаратизм // Insider
Перед стінами Мінкульту неодноразово проводилися пікети і мітинги. Так, 2016 року група активістів вимагала від Мінкульту не допускати в телеефір артистів, які підтримують «ДНР» і «ЛНР»[39]. А в 2019 році викладачі мистецьких шкіл влаштували мітинг з вимогою скасувати накази, що впроваджували так звану «реформу» мистецьких шкіл, розроблену Т. Колос.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
