Мухомор білий смердючий

Мухомор білий смердючий, мухомор смердючий, смердюк, королиця біла (Amanita virosa Bertill.) — гриб з родини мухоморових — Amanitaceae.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мухомор (значення).

? Мухомор білий смердючий
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Гриби (Fungi) Підцарство: Вищі гриби (Dikarya) Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota) Клас: Agaricomycetes Порядок: Agaricales Родина: Мухоморові (Amanitaceae) Рід: Мухомор (Amanita) Вид: Мухомор білий смердючий
Біноміальна назва
Amanita virosa Bertill. 1866
Посилання
Вікісховище: Amanita virosa Віківиди: Amanita virosa MB: 163692 IF: 163692

Опис

Шапка 3-7(10) см у діаметрі, в центрі напівкуляста конусоподібна, згодом розпростерта, іноді асиметрична, спочатку біла, згодом жовтувата, клейка, під впливом їдкого калію набуває золотисто-жовтого забарвлення. Пластинки вільні, білі. Спорова маса біла. Спори 9-13 Х 8,5-12 мкм, кулясті, гладенькі. Ніжка 5-10 Х 0,8-1,5 см, циліндрична, з бульбою, волокниста, волокнисто-шерстиста, щільна, з тонким, волохатим, нестійким кільцем, яке швидко зникає, біля основи з вільною, мішечкоподібною, з нерівним краєм піхвою. М'якуш білий, при розрізуванні колір не змінюється, з дуже неприємним запахом.

Поширення

Росте у хвойних і мішаних лісах, зрідка, плодові тіла утворюються у липні — вересні. Поширений на Поліссі, у Лісостепу.

Практичне використання

Смертельно отруйний гриб, який іноді помилково збирають замість їстівних печериць. Містить такі отрути, як аманітин, фалоїн, фалоїдин.

Джерела

• Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
• Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Козьяков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 182–183.