Мухаммед ібн аль-Арабійя

Мулай Мухаммед ібн Ісмаїл (араб. مولاي محمد بن إسماعيل‎; нар. 1694 — після 1738) — 7-й султан Марокко з династії Алауїтів в 1736—1738 роках. Повне ім'я Мулай Абу Абдаллах Сіді Мухаммед ібн Ісмаїл аль-Арабійя. Низка дослідників розглядає його як Мухаммеда II, не рахуючи першого з Алауїтів — Мухаммеда ібн Алі (або розглядаючи його як Шаріфа ібн Алі).

Мухаммед ібн аль-Арабійя
Народився	1694 Мекнес, Марокко
Помер	1738
Країна	Марокко
Діяльність	політик
Знання мов	арабська
Посада	султан Марокко[d]
Батько	Мулай Ісмаїл
Брати, сестри	Абдаллах (султан Марокко), Мулай Ахмад, Мулай аль-Мустаді, Мулай Алі аль-Арадж, Зайн аль-Абідін ібн Ісмаїл і Абд аль-Малік (султан Марокко)

Життєпис

Син султана Мулая Ісмаїла та Лалли Халіми аль-Суфанійї. Народився 1694 року в Мекнесі. Про молоді роки обмаль відомостей. 8 серпня 1736 року його зведеного брата Абдаллаха було повалено негритянською гвардією (абід аль-бухарі), якого звела на трон Мухаммеда. Разом з тим влада марокканських султанів все більше втрачається над пашаликом Тімбкуту. Саме місто у 1737 році на 4 місяці захопили туареги.

Втім значна влада опинилася у керівників абід аль-бухарі, що обіймали провідні посади у війську та при дворі, були намісниками ключових міст. Намагання султана усунути їх від влади призвели до його повалення 18 червня 1738 року. Новим султаном став його зведений брат Мулай аль-Мустаді. Втім мухаммед зміг врятуватися. Подальша його доля невідома.

Джерела

• Jacques Caillé, « Un litige entre négociants de Marseille et commissionnaires de Salé (1737)», Aix-en-Provence, MMSH, 1965 (fasc. 62), p. 246, 247, 248, 249 et 260.