Loading AI tools
політик (1911-1980) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Мустафа Едіґє Киримал (Шинкевич) (крим. Mustafa Edige Qırımal (Szynkiewicz); 1911—1980) — кримськотатарський громадський діяч, у роки Другої світової війни представляв інтереси кримських татар перед владою нацистської Німеччини й брав участь в роботі підконтрольного німецькій окупаційній владі мусульманського комітету. Голова Кримськотатарського національного центру. Входив до складу Сімферопольського мусульманського комітету.
| Мустафа Едіге Киримал | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився | 1911[1][2] Бахчисарай, Сімферопольський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Помер | 22 квітня 1980 Мюнхен, Німеччина |
| Поховання | Зинджирли-медресе |
| Країна |  Туреччина |
| Діяльність | політик, історик |
| Alma mater | Вестфальський університет імені Вільгельма і Вільнюський університет |
| Науковий ступінь | докторський ступінь |
| Знання мов | кримськотатарська, німецька, російська і турецька |
| Конфесія | іслам |
Народився в Бахчисараї. За походженням — литовський татарин, племінник муфтія мусульман Польши та Литви Якуба Шинкевича[3][4]. Перед Першою світовою його сім'я переїхала до Криму. Навчався в Сімферопольському педагогічному інституті. Пізніше переїхав в Азербайджан, потім в Іран, після арешту, суду і страти Велі Ібраїмова. Із 1932 року жив у Стамбулі, через два роки переїхав до Вільнюса. У 1934 році вступив до Вільнюського університету, а в 1939 закінчив його.
Після початку Другої світової війни повернувся до Туреччини. У грудні 1941 року разом з Мюстеджибом Улькюсалом прибув до Берліну, де вони намагалися домовитися про підтримку ідеї відновлення у Криму незалежної держави, а також отримати дозвіл на діяльність кримських націоналістів на окупованому півострові. Крім того, Е.Киримал та М.Ульксюсал намагалися отримати сприяння німецького уряду щодо забезпечення культурних, освітніх та релігійних прав корінного народу[5]. У листопаді-грудні 1942 році в окупованому Криму, увійшов до складу Сімферопольського мусульманського комітету. У січні 1943 році став головою Кримськотатарського національного центру. Із листопада 1943 року — в Кримськотатарському бюро при Міністерстві окупованих східних областей[6]. 17 березня 1945 року Киримал і його центр визнані урядом Німеччини єдиними офіційними представниками кримських татар. За дорученням Джафера Сейдамета Киримера займався допомогою військополоненим та Остарбайтерам з числа кримських татар і представникам інших тюрко-мусульманських народів. Зробив значний внесок у невизнання нацистами кримських та литовських караїмів як євреїв, що врятувало цей етнос від Голокосту.
Після Другої світової війни займався допомогою кримським татарам, що утримувалися у таборах переміщених осіб на території Німеччини, Австрії, Італії та Швейцарії, яких мали примусово видати до СРСР за рішенням Ялтинської конференції. Протягом 1947—1951 рр. допоміг біля 10 тисячам осіб виїхати до різних країн, переважна більшість з яких емігрувала до Туреччини.
У 1952 році отримав докторський ступінь в Університеті Вільгельма в Мюнстері.
Після війни жив у Західній Німеччині. У 1954—1972 роках працював в Інституті з вивчення історії та культури СРСР у Мюнхені. Автор книги (німецькою мовою) «Національна боротьба кримських тюрків» (1952).
Помер і похований у Німеччині в 1980 році.
У травні 2007 року перепохований Меджлісом кримськотатарського народу у Криму в Бахчисараї, на території, прилеглій до Зинджирли-медресе, як видатний державний діяч кримськотатарського народу, поруч з могилою Ісмаїла Гаспринського.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
