Муніципалітети Мексики

Муніципалітети Мексики (ісп. municipio(s)) є другим рівнем адміністративного поділу, після штатів . Муніципалітети представлені у всіх штатах Мексики, крім Федерального округу, поділеного на (міські) райони (ісп. delegaciones).

Муніципалітети Мексики

На момент останнього перепису 2005 року в Мексиці налічувалося 2441 муніципалітет та 16 районів Федерального округу. Число муніципалітетів постійно змінюється, у різних джерелах можуть зустрітися різні числа. Кількість муніципалітетів у кожному штаті може відрізнятися від кількох штук до кількох сотень залежно від населення та розмірів штату. Середнє населення одного муніципалітету становить близько 45 тис. чол.

Внутрішня політична організація та правничий та обов'язки муніципалітету визначено у 115 статті мексиканської конституції 1917 року^[1], і докладніше розкрито у конституціях окремих штатів.

Багато муніципалітети поділяються на громади чи райони, які є третім рівнем адміністративного поділу Мексики. У різних штатах вони називаються по-різному: ісп. delegaciones, comisarías, alcaldías, juntas municipales, об'єднуючись загальним словом (ісп. secciones). Глави громад не обираються мешканцями, а призначаються головою муніципалітету.

Структура та управління

Кожен муніципалітет адміністративно автономен. Його мешканці обирають голову муніципалітету (ісп. presidente municipal), який очолює муніципальну раду (ісп. ayuntamiento), відповідальний за надання комунальних послуг населенню. Голова муніципалітету неспроможна балотуватися другого терміну відразу після закінчення першого. Муніципальна рада складається з голови (ісп. cabildo), членів ради (ісп. síndico) та кількох піклувальників (ісп. regidores).

Такий тип організації муніципалітету, що виник за часів Мексиканської революції, називається «вільний муніципалітет» (ісп. municipio libre).

Муніципальна влада відповідальна за надання комунальних послуг (зокрема, вода та каналізація), освітлення вулиць, безпека на вулицях, рух транспорту, прибирання та турботу про парки, сквери та цвинтарі. Вони також можуть допомагати федеральній владі та уряду штату в організації освіти, пожежної безпеки, наданні медичних послуг, захисту навколишнього середовища, історичних та культурних пам'яток. Починаючи з 1983 року вони можуть самі збирати податки на нерухомість та деякі інші, хоча більша частина фінансування, як і раніше, надходить від уряду штату чи країни.

Співвідношення із населеними пунктами

У Мексиці понад 185 тис. населених пунктів. В середньому на один муніципалітет припадає 76 н.п., хоча по штатах це число відрізняється від 17 н.п./мун-т в Оахаку до 493 у Південній Нижній Каліфорнії.

Усі муніципалітети (на відміну районів Федерального округу) країни мають адміністративний центр муніципалітету (ісп. cabecera municipal), яким є один з чи єдиний населений пункт муніципалітету. Оскільки територія більшості муніципалітетів включає кілька населених пунктів (ісп. localidades), в інших обираються допоміжні поради (ісп. presidencia auxiliar / junta auxiliar), що залежать фінансово від основної муніципальної ради. Деякі штати на півдні та в центрі Мексики поділяються на дуже велику кількість муніципалітетів (наприклад, Оахака на 570), так що в них великі міста виявляються розділеними на кілька муніципалітетів. Проте навіть у таких випадках можуть обиратися допоміжні поради для адміністративних цілей.

Розподіл муніципалітетів у штатах

Штат	Число мун-тів	тис.чол/мун	км²/мун	Число н.п. в штаті
Агуаскальентес	11	86	472	1852
Веракрус	212	33	338	19939
Герреро	81	38	797	7176
Гуанахуато	46	101	669	8625
Дуранго	39	37	3122	6008
Ідальго	84	27	244	4530
Кампече	11	63	5163	2622
Керетаро	18	78	665	2584
Кінтана-Роо	9	97	4375	1820
Коауіла	38	60	3935	3935
Колима	10	54	543	1112
Мехіко	125	105	170	4707
Мічоакан	113	35	515	9115
Морелос	33	47	151	1357
Наярит	20	46	1345	2592
Нижня Каліфорнія	5	498	14315	3959
Нуево-Леон	51	75	1259	5215
Оахака	570	6	163	9634
Пуебла	217	23	157	6198
Сакатекас	58	23	1260	4555
Сан-Луис-Потоси	58	40	1087	6885
Синалоа	18	141	3139	5875
Сонора	72	31	2512	7366
Табаско	17	111	1446	2521
Тамаулипас	43	64	1836	7494
Тласкала	60	16	67	1204
Халиско	126	50	622	10632
Чіуауа	67	48	45	12137
Чьяпас	118	33	625	19029
Південна Нижня Каліфорнія	5	85	14286	2467
Юкатан	106	16	408	2262
Федеральний округ	16	537	97	462
Всього / Среднє по країна	2457	45		185869

Історія

Муніципальний палац у Веракрусі.

Незабаром після завоювання та колонізації Мексики іспанцями великі населені пункти, розташовані у стратегічних пунктах, набували статусу міста (ісп. ciudad і утворювали муніципалітети (ісп. ayuntamiento в традиційному сенсі цього слова («міська адміністративна одиниця»). У Конституції 1824 року, прийнятої після здобуття незалежності, не було жодних спеціальних положень щодо муніципалітетів, структура та обов'язки яких мали бути визначені в конституціях окремих штатів. Кожен штат у результаті встановлював свої мінімальні вимоги (зазвичай пов'язані з кількістю населення), яким мав відповідати населений пункт, щоб стати муніципалітетом. Конституція 1917 року у 115 статті встановила, що основною одиницею адміністративного поділу штатів є «вільні муніципалітети», куди було поділено всю країну. Також вона скасувала т.з. «Політичні адміністрації» (ісп. jefatura política), проміжні між штатами та муніципалітетами. Муніципалітети отримали повну автономію в управлінні місцевими справами, водночас їхня компетенція в інших сферах була обмежена^[2].

Ранжування муніципалітетів

За населенням

Нижче наводиться список перших 13 та останніх 10 муніципалітетів за чисельністю населення. Чисельність наводиться за переписом 2005 року згідно з даними Національного інституту статистики, географії та інформатики^[3].

Місце	Штат	Муніципалітет	Населення, чол.
1	Федеральний округ Мексики	Істапалапа	1820888
2	Мехіко	Екатепек-де-Морелос	1688258
3	Халіско	Гвадалахара	1600940
4	Пуебла	Пуебла-де-Сарагоса	1485941
5	Нижня Каліфорнія	Тіхуана	1410700
6	Чіуауа	Хуарес	1313338
7	Гуанахуато	Леон	1278087
8	Федеральний округ Мексики	Густаво-Мадеро	1193161
9	Халіско	Сапопан	1155790
10	Мехіко	Несауалькойотль	1140528
11	Нуево-Леон	Монтеррей	1133814
12	Нижня Каліфорнія	Мехікалі	855962
13	Мехіко	Наукальпан де Хуарес	821442
Місце	Штат	Муніципалітет	Населення
2457	Оахака	Сан-Пабло-Яганіса	1
2456	Пуебла	Амістлан	5
2455	Оахака	Санта-Марія-Тлауїтольтепек	9
2454	Чіуауа	Мануель-Бенавідес	16
2453	Оахака	Сан-Хуан-дель-Естадо	22
2452	Оахака	Сан-Ільдефонсо-Вілла-Альта	31
2451	Сакатекас	Мояуа-де-Естрада	46
2450	Юкатан	Кусама	48
2449	Чиапас	Солосучапа	79
2448	Оахака	Сан-Хасінто-Амільпас	101

По площі

Нижче наводиться список перших та останніх 20 муніципалітетів за площею^[4].

Місце	Штат	Муніципалітет	Площа, км²
1	Баха-Каліфорнія	Енсенада	51952
2	Баха-Каліфорнія-Сур	Мулехе	33092
3	Коауїла	Окампо	26433
4	Баха-Каліфорнія-Сур	Ла-Пас	20274,98
5	Кінтана-Роо	Отон-Бланко	18760
6	Чіуауа	Аумада	17131,5
7	Чіуауа	Камарго	16066
8	Сонора	Ермосильо	14880,2
9	Кампече	Калакмуль	13839,11
10	Кінтана-Роо	Феліпе-Каррільо-Пуерто	13806
11	Баха-Каліфорнія	Мехікалі	13700
12	Баха-Каліфорнія-Сур	Комонду	12547
13	Сакатекас	Масапіль	12063
14	Сонора	Пітікіто	11979,96
15	Коауїла	Акунья	11487,70
16	Чіуауа	Хіменес	11074,14
17	Чіуауа	Асенсьон	11000,10
18	Сонора	Каборка	10721,84
19	Дуранго	Дуранго	10041
20	Чіуауа	Чіуауа	9219
Місце	Штат	Муніципалітет	Площа, км²
2457	Тласкала	Сан-Лоренсо-Ахокоманитла	4,34
2456	Тласкала	Сан-Хуан-Уакцинко	4,44
2455	Тласкала	Санта-Крус-Килехтла	5,40
2454	Тласкала	Санта-Исабель-Хилохостла	5,45
2453	Тласкала	Токатлан	5,90
2452	Тласкала	Масатекочко-де-Хосе-Мария-Морелос	5,90
2451	Тласкала	Сан-Херонимо-Сакуальпан	7,56
2450	Оахака	Санта-Лусия-дель-Камино	7,65
2449	Тласкала	Акуаманала-де-Мигель-Идальго	7,80
2448	Тласкала	Санта-Аполония-Теакалько	7,91
2447	Мехіко	Папалотла	8,74
2446	Пуебла	Тетелес-де-Авила-Кастильо	8,93
2445	Оахака	Сан-Себастьян-Тутла	8,93
2444	Тласкала	Санта-Ана-Нопалукан	9,37
2443	Тласкала	Санта-Катарина-Айометла	9,76
2442	Мехіко	Мехикальцинго	10,00
2441	Оахака	Санта-Мария-Койотепек	10,21
2440	Оахака	Санта-Крус-Амильпас	10,21
2439	Оахака	Сан-Антонио-де-ла-Каль	10,21
2438	Пуебла	Коатепек	10,22

Примітки

1. Constitución Política de los Estados Unidos Mexicanos Article 115
2. Inform sobre Desarrollo Humano México 2004 p. 50
3. Link to tables of population data from Census of 2005 INEGI: Instituto Nacional de Estadística, Geografía e Informática
4. Los Municipios con Mayor y Menor Extensión Territorial [Архівовано 2007-03-03 у Wayback Machine.] // Instituto Nacional Para el Federalismo y el Desarrollo Municipal

Посилання

• Mexican government structure(англ.)
• Історія іспанської конституції(ісп.)
• Mexico Portal de Información Municipal(ісп.)