Му́мі-тро́лі— казкові істоти, герої дитячих творів фінської письменниці та художниці Туве Янссон. Вони дещо нагадують прямоходячих бегемотів і живуть родиною в Долині мумі-тролів. Туве Янссон написала та проілюструвала серію книг про мумі-тролів упродовж 1945—1980 років. Мумі-тролі надихнули численні телевізійні серіали, фільми та два тематичні парки: у Наанталі, Фінляндія, та в Ханно, Сайтама, Японія.
Мумі-тролі— це округлі білі істоти з великими мордами. Родина мумі-тролів живе в Долині мумі-тролів у гармонії з природою. Мумі-тролі люблять море, і іноді подорожують, але дуже цінують, що мають безпечний дім, куди можна повернутися. З наближенням осені мумі-тролі готуються до зимової сплячки. Коли їхня долина вкривається снігом, мумі-тролі засинають до весни[1].
Помешкання мумі-тролів
Узагальнити
Перспектива
Іграшкові мумі-тролі
Рідна домівка мумі-тролів— блакитнийбудиночок, розташований у їхній долині. Згідно з ранніми описами Янссон, він схожий на круглу в основі вежу, пофарбовану в чорничний синій колір з червоним конічним дахом[2]. Пізніше версії, зокрема мініатюра в Музеї мумі-тролів у Тампере, зображають будинок прямокутним, але з асиметричним розташуванням вікон, балконів і сходів[3].
Мешканці мумі-будинку
У мумі-будинку мешкають:
Мумі-троль— загальний улюбленець. Зворушує своєю відкритістю, доброзичливістю, любов'ю до батьків та симпатією до друзів. Він із задоволенням, як і будь-яка дитина, віддається різноманітним пригодам, мандрівкам, прагне чогось нового, незвіданого, таємничого і чарівного. Загалом Мумі-троль хоробрий, але в деяких випадках виявляється боязкий. Легко заводить знайомства, чим завдає головного болю своїй мамі[4].
Мумі-мама— втілення доброти, ніжності, турботи. Носить білий фартух. Мама Мумі-троля— завжди готова прийняти нових друзів улюбленого сина, нагодувати, приголубити й покласти спати. Вона завжди із сумкою, де носить речі, які можуть терміново знадобитися. Наприклад, сухі панчохи, карамельки, ліки від шлунка… Мумі-мама була принесена морем просто в обійми Мумі-тата[4].
Мумі-тато— народився за найнезвичайнішого розташування зірок і залишений у Будинку підкидьок Гемулихи. Замолоду багато подорожував, сам збудував Мумі-будинок. Носить чорний капелюх-циліндр. Він також найвідоміший письменник у Долині Мумі та на її околицях. Талановитий, вірний своїм уподобанням, дружбі, здатний на екстравагантні витівки, заохочує все незвичайне у своєму оточенні[4].
Чмих (Крихітне Звірятко)— трішки жадібний, любить скиглити. Небайдужий до всього яскравого і солодкого. Син Вертя та Підливки.
Нюхмумрик— навесні будить Мумі-тролів. Кожне літо проводить у їхньому будинку, а восени іде в далекі краї. Знайомий з усіма тваринами і птахами. Вірний друг Мумі-троля, невтомний шукач пригод. У ньому вирує кров романтика і поета. Любить викурити люльку і пограти на губній гармошці. Не любить таблички з заборонами. Син Мюмлі та Потішника[4].
Актор у костюмі ХропусяХропусь— зовні схожий на Мумі-троля, але, як і всі хропусі, змінює свій колір залежно від настрою. Має перуку, подібну до перукиІсаака Ньютона. Любить наводити порядок і проводити різноманітні збори. Дуже серйозний тип. Але все ж таки не розуміє, навіщо на світі існують сестри.
Чупсля і Трясля— дві маленькі вертляві подружки з великою валізою. Розмовляють не дуже зрозумілою мовою. Милі, але безтямкі. Обожнюють молоко і вміст своєї валізи.
Вітрогонка— живе у купальні в оточенні мишок-невидимок. Початок весни святкує грою на шарманці.
Мара— холодна, страхітлива і самотня. Сідає на кожний вогник, щоб зігрітися, але, звичайно, гасить його.
Гемуль— у нього величезний ніс. Ходить у сукні, яка дісталася йому від тітки. Він доволі занудний, любить командувати і ніколи не визнає своєї неправоти. Колекціонуєпоштові марки. Коли грають у схованки, завжди ховається під диваном— на більше в нього не вистачає уяви.
Мюмля— мама Маленької Мю, її старшої сестри, Нюхмумрика та ще багатьох мюмлят.
Потішник— тато Нюхмумрика. Привабливий і веселий шукач пригод, але дуже ледачий.
Донька Мюмлі— дівчина серйозна і прямолінійна. Любить себе й своє розкішне волосся. Весь час розшукує молодшу сестру.
Маленька Мю— найменша мюмля у світі. Досить єхидна й уїдлива, але не зі зла, бо не бачить причини бути іншою.
Чепуруля— досить нервова, боїться комах. Постійно кудись поспішає, прибирає й готує. Терпіти не може всіх родичів, але вважає своїм обов'язком виявляти до них родинні почуття.
Капаруля— пПодруга Чепурулі. Дуже вихована і врівноважена пані.
Фредріксон— найкращий друг Мумі-тата. Великий винахідник. Капітан пароплава «Морська серенада», який збудував сам.
Дронт Едвард— дуже великий дронт із дуже великими лапами. Постійно примудряється когось розчавити.
Ті-ті-уу— маленьке звірятко, ім'я якому вигадав Нюхмумрик.
Привид— любить усіх лякати, але, взагалі, добрий і веселий.
Гаттіфнати— безликі і беземоційні вічні мандрівники, що заряджаються електрикою. З'являються на світ з насіння у день літнього сонцестояння. Подорожують у маленьких човниках по всьому світу. Раз на рік збираються на своєму таємному острові і дізнаються про погоду за великим барометром.
Гризлики— маленькі й спритні. Коли в них ріжуться зуби, здатні розгризати все на своєму шляху. Обожнюють ігри, що виховують.
Мумі-тролі в мистецтві
Узагальнити
Перспектива
Туве Янссон написала та проілюструвала 9 романів про мумі-тролів і 3 артбуки. Перша книга Мумі-тролів створювалася під час Радянсько-фінської війни. Її друзі запропонували написати збірку оповідань, і протягом 1939—1940 років Туве створила роман «Мумі-тролі та велика повінь», який більше нагадував оповідання, ніж роман[1].
Перші два романи про мумі-тролів лишилися майже непоміченими, але третій отримав схвальні оцінки у Фінляндії та Швеції в 1948 році. В 1950 його переклали англійською мовою і книга стала всесвітньо відомою. Лондонська «The Evening News» почала публікувати комікси про мумі-тролів у 1954 році[1].
Туве також малювала комікси про мумі-тролів з 1950-х по 1960-ті роки, поки її брат Ларс Янссон не почав допомагати їй[1].
Перелік книг
Småtrollen och den stora översvämningen (укр.Маленькі тролі і велика повінь, 1945)
Kometjakten/ Kometen kommer/ Mumin på Kometjakt (укр.Комета прилітає, 1946)
Skurken i muminhuset (укр.Шахрай у домі мумі-тролів, 1980)
Кіно й телебачення
Родина мумі-тролів (Die Muminfamilie, 1959)— західнонімецький ляльковий мультсеріал і його продовження 1960 року «Буря в долині Мумі-тролів» (Sturm im Mumintal).
Мумі-тролі (Mūmin, 1969—1970)— японський аніме-телесеріал.
Хто розважить малятко? (Vem ska trösta knyttet?, 1980)— шведський анімаційний фільм за однойменною книгою.
Капелюх чарівника (Шляпа Волшебника, 1980—1983)— радянський мультсеріал.
Мумі-тролі (Tanoshii Mūmin Ikka, 1990—1991)— аніме-серіал виробництва Нідерландів, Фінляндії та Японії, створений у Японії.
Чарівна сімейка мумі-тролів: Щоденник пригод (1991—1992)— аніме-телесеріал виробництва Нідерландів і Японії, створений у Японії, продовження серіалу 1990—1991 років.
Комета в країні мумі-тролів (1992)— нідерландський і японський аніме-фільм, приквел до серіалу 1990—1991 років.
Що сталося далі? (Hur gick det sen?, 1993)— шведський короткометражний анімаційний фільм за «Як це було? Книга про Мюмлю, Мумі-троля та маленького Мі».
З життя маленьких тролів (Փոքրիկ տրոլների կյանքից, 2008)— вірменський короткометражний анімаційний фільм за мотивами «Останнього дракона на світі» Туве Янссон.
Долина Мумі-тролів (2019)— серіал фінського та британського виробництва.
Символізм
Перші історії про мумі-тролів були більш гумористичними, та з часом переросли в освітні сюжетні лінії, які стосуються проблем прийняття суспільством інакшості та забезпечення рівності[4].
«Мумі-тролі та велика повінь» розглядається як відповідь на Другу світову війну, а «Комета прилітає»— як метафора загрози атомної зброї. «Тато і море», одна з останніх книг про мумі-тролів, може розумітися як портрет кризи середнього віку та депресії[5].
Парки мумі-тролів
Домівка мумі-тролів, Парк мумі-тролів, Наанталі, Фінляндія
У фінському місті Наанталі є Парк мумі-тролів, розташований на острові Кайло. Це класичний парк з доріжками, валунами і містками. У його створенні брала активну участь сама письменниця. Парк не працює взимку, слідуючи правилу Янссон, що мумі-тролі в цю пору сплять. Головною визначною пам'яткою є п'ятиповерховий Будинок Мумі-тролів, який туристам дозволено вільно відвідувати. Також там відтворено інші місця з книг про мумі-тролів. Актори зображають самих мумі-тролів та інших персонажів[6].
Дитячий лісовий парк Акебоно (あけぼの子どもの森公園, також званий «Долиною Мумі-тролів»— це тематичний парк для дітей у Ханно, Сайтама в Японії, відкритий у липні 1997 року. Він створений з дозволу Туве Янссон, даного ще в 1970-х роках[7][8]. Тематичний парк для мумі-тролів «Метса» (з фінської «ліс») був відкритий у березні 2019 року на озері Міядзава, Ханно. В ньому розташована «Долина мумі-тролів», що пропонує такі атракціони, як Мумі-будинок і художній музей[9].
Долина Мумі-тролів— музей, який відкрили у травні 1987року в Художньому музеї міста Тампере. Його колекція заснована на оригінальній творчій спадщині письменниці-художниці Туве Янссон. До колекції належать два Мумі-будиночки. Перший був побудований Пентті Ейстола в 1958 році. Другий,— п'ятиповерховий, побудований Пентті Ейстола спільно з Тууліккою Пієтіля і Туве Янссон у 1979 році для участі в Братиславській Бієнале ілюстрацій. Невід'ємною частиною колекції Долини мумі-тролів є створені Тууліккою Пієтіля макети обстановок і казкових сцен з життя мумі-тролів, виконані за сюжетами книг[10].
Крижана печера Мумі-тролів відкрита 2020 року на південь від Куопіо, Фінляндія. Містить крижані скульптури на тему мумі-тролів, пропонує катання на гірських лижах та інші види діяльності для сімей з дітьми[11].
