Музей керамічної плитки та сантехніки

Музей керамічної плитки та сантехніки — музей присвячений керамічним виробам і сантехніки та їх історії. Розташований у місті Харків, Харківської області, на Героїв Харкова 257а. Відкритий 23 серпня 2003 року.

Музей керамічної плитки та сантехніки
49°57′59″ пн. ш. 36°19′25″ сх. д.
Тип	музей
Країна	Україна
Розташування	Україна: Харків
Адреса	Проспект Героїв Харкова 257а
Засновано	2003
Відкрито	23 серпня 2003 року
Фонд	бл. 1000 експонатів
Директор	Проскура Софія Іванівна
Музей керамічної плитки та сантехніки (Україна)

Історія

Заснований 23 серпня 2003 року на честь 60-річчя визволення Харкова від нацистської окупації. Наповнення колекції відбувалось за принципом збереження того, що викидалось на смітник під час перебудування будинків чи кімнат. Частина збереженого приноситься самими відвідувачами. Поява у липні 2005 року кахельної печі заводу Василя Петрова супроводжувалась скандалом серед суспільства, де музей зайняв позицію збереження експонату, а частина громадськості — недопущення демонтування старої печі пам'ятки з садиби Щербиніних. Софія Проскура заявила на цю ситуацію так:

Напівзруйноване приміщення, в якому вони зберігаються, призведе до того — вже призвело, — що від цієї печі кахельною залишилася десь половина, 50%, а з цих 50-ти відсотків дев'яносто відсотків напівзруйновані кахлі — вони вже втратили і блиск, і зовнішній вигляд. І якщо ще залишити на два-три місяці в такому стані цю продукцію, кахлі перетворяться у купу щебеню, у купу глини, більше від цього нічого не залишиться[1] Оригінальний текст (рос.) Полуразрушенное помещение, в котором они сохраняются, приведет к тому — уже привело, — что от этой печи изразцовой осталась где-то половина, 50 %, а из этих 50-ти процентов девяносто процентов полуразрушенные изразцы — они уже потеряли и блеск, и внешний вид. И если еще оставить на два-три месяца в таком состоянии эту продукцию, изразцы превратятся в кучу щебенки, в кучу глины, больше от этого ничего не останется

Експонати

Фонд експонатів налічує більше 1000 експонатів. Основа експонатів — плитка. Більша частина керамічних плиток є від Товариства барона Бергенгейма^[2]. Збережені також зразки плитки промислового мистецтва Василя Кричевського^[3]. У зберіганні наявна цегла, італійські та іспанські декоративні фрізи — ХХ століття, із застосуванням ручної праці, плінфа майстра Макоступа зі сколотим кутом, сантехніка і фаянс. Дві кахельні печі ХІХ століття в натуральну величину. Перша — 1894 року Могилівської губернії. Друга — 1840 року заводу Петрова, Харкова^[2].

Контакти

Адреса: 61091 проспект Героїв Харкова, 257а, Харків, Харківська область, Україна
Керівник: Проскура Софія Іванівна

Див. також

• Бергенгейм Едуард Едуардович
• Плінтус
• Кахель
• Кахлі
• Кераміка

Примітки

1. Из дома помещиков Щербининых вывезены уникальные изразцы середины XIX века. 2005. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 17 грудня 2016.
2. 4ornobile (2013). МАНДРИ. Харків. Музей керамічної плитки та сантехніки. Нотатки українського москаля. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 17 грудня 2016.
3. Кричевський, 2016, с. 292.

Джерела та література

• Василь Григорович Кричевський: хрестоматія: в 2 т.. — Харків : Видавець Савчук О. О., 2016. — 532 с. — ISBN 978-966-2562-70-5.

• Музей керамічної плитки і сантехніки. Каталог підприємств України. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 17 грудня 2016.
• Из дома помещиков Щербининых вывезены уникальные изразцы середины XIX века. 2005. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 17 грудня 2016.
• 4ornobile (2013). МАНДРИ. Харків. Музей керамічної плитки та сантехніки. Нотатки українського москаля. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 17 грудня 2016.