Московський договір 2002

Американсько-російський договір про скорочення стратегічних наступальних потенціалів, також відомий як Московський договір 2002 року — підписаний 24.5.2002 в Москві президентами РФ В. Путіним та США Дж. В. Бушем; набув чинності 1.06.2003. Сторони зобов'язалися скоротити і обмежити свої стратегічні ядерні боєзаряди таким чином, щоб до 31.12.2012 їхня сумарна кількість не перевищувала у кожної із сторін 1700—2200 одиниць. Склад та структура стратегічних наступальних озброєнь в межах, дозволених Договором, визначалися кожною стороною на власний розсуд. Договір діяв до 31.12.2012 і міг бути продовжений за узгодженням сторін або замінений раніше цього терміну наступною угодою; кожна із сторін могла вийти з Договору, повідомивши про це письмово іншу Сторону за три місяці. Договір не визначав процедуру знищення боєзарядів і верифікацію процесу виконання зобов'язань, взятих сторонами на себе. Не визначені Були й основні поняття Договору (наприклад «стратегічний наступальний потенціал», «стратегічний ядерний боєзаряд»). Така форма Договору, коли його виконання залежало значною мірою від доброї волі сторін, свідчило про порівняно високий рівень взаємної довіри між Російською Федерацією та США.

Московський договір 2002
Місце розташування	Москва
Наступник	СНО-ІІІ
Момент часу	24 травня 2002
Час/дата початку	1 червня 2003
Час/дата закінчення	5 лютого 2011
Сторона, яка підписала	Джордж Вокер Буш і Путін Володимир Володимирович
Дата набуття чинності	1 червня 2003

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Московський договір.

Література

• Галака С. П. Американсько-російський договір про скорочення стратегічних наступальних потенціалів 2002 (Московський договір 2002) // Українська дипломатична енциклопедія: у 5-ти т. / редкол.: Д. В. Табачник (голова) та ін.; худож.-оформлювач О. М. Іванова. — Харків: Фоліо, 2013. — Т. 1. — С. 74.