Моріс Пренсе

Морі́с Пренсе́ (фр. Maurice Princet, 7 липня 1875 — 23 жовтня 1973)^[4] — французький математик і актуарій, який відіграв важливу роль у зародженні кубізму. Був соратником Пабло Пікассо, Гійома Аполлінера, Макса Жакоба, Жан Метсенже та Марселя Дюшана. Він відомий як «le mathématicien du cubisme» («математик кубізму»).^[5][6]

Ілюстрація з Traité élémentaire de géométrie à quatre dimensions Еспрі Жуффре. Цю книгу 1903 року, що мала вплив на Пікассо, йому подарував Прінце.

Моріс Пренсе
Народився	7 липня 1875(1875-07-07) Іньї
Помер	23 жовтня 1973(1973-10-23)[1][2] (98 років) або 8 квітня 1968(1968-04-08)[3] (92 роки)
Країна	Франція
Діяльність	математик, Актуарій
Знання мов	французька
У шлюбі з	Alice Deraind

З біографії

Вважається що саме Прінце познайомив кубістів із роботами Анрі Пуанкаре та концепцією «четвертого виміру».^[7] Пренсе звернув увагу Пікассо на книгу Еспрі Жуффре 1903 року «Traité élémentaire de géométrie à quatre dimensions» («Елементарний трактат про геометрію чотирьох вимірів»)^[8], яка популяризувала «Науку та гіпотезу» Пуанкаре, в якій Жуффре описав гіперкуби та інші складні многогранники в чотири виміри та зробив їх проекції на двовимірну площину. Етюдники Пікассо для Les Demoiselles d'Avignon ілюструють вплив Жуффре на творчість художника.^[9]

У 1907 році дружина Пренсе покинула його заради Андре Дерена, і він відійшов від кола художників Бато-Лавуар.^[10] Але Прінце залишався близьким до Метсенже і брав участь у засіданнях Секції д'Ор у Пюто. Він читав неофіційні лекції цій групі, в якій багато хто був захоплений математичним порядком.^[11]

Вплив Прінце на кубістів засвідчено його сучасниками. Моріс де Вламінк писав: «Я був свідком народження кубізму, його зростання та занепаду. Пікассо був акушером, Гійом Аполлінер — акушеркою, Пренсе — хрещеним батьком»^[12] .

У 1910 році Метсенже сказав про нього: «[Пікассо] викладає вільну, рухливу перспективу, з якої той геніальний математик Моріс Пренсе вивів цілу геометрію».^[13] Пізніше Метсенже писав у своїх мемуарах:

«До нас часто приєднувався Моріс Пренсе. Хоча він був доволі молодим, завдяки своїм знанням математики він вже обіймав важливу посаду у страховій компанії. Але поза межами своєї професії він, саме як митець, концептуалізував математику, як естетик він звертався до n -вимірних простірів. Йому подобалося зацікавлювати художників новими поглядами на простір, що вивчав Шлегель та деякі інші. Йому це вдавалося.»^[14]

Луї Воксель саркастично назвав Прінце «батьком кубізму»:

«Прінце довго вивчав неевклідову геометрію і теореми Рімана, про які Глез і Метсенже говорять досить легковажно. Отже, одного разу Прінце зустрів Макса Джейкоба і довірив йому одне чи два зі своїх відкриттів, пов'язаних із четвертим виміром. Жакоб повідомив про це геніальному Пікассо, і Пікассо побачив у цьому можливість нових орнаментальних схем. Пікассо пояснив свої наміри Аполлінеру, який поспішив записати їх у формуляри та кодифікувати. Справа поширювалася і поширювалася. Так народився кубізм, дітище Прінце.»^[15]

Дюшан сказав П'єру Кабану: «Ми зовсім не були математиками, але ми дійсно вірили в Прінце».^[16]

Див. також

• Математика та мистецтво
• Кубізм

Примітки

1. https://archive.org/details/einsteinpicassos00mill/page/171/mode/2up
2. The Fine Art Archive — 2003.

   d:Track:Q10855166
3. https://data.bnf.fr/15574143/maurice_princet/
4. Miller, Arthur I. (2001). Einstein, Picasso: Space, Time, and the Beauty That Causes Havoc. New York: Basic Books. с. 171. ISBN 0-465-01860-2.
5. Miller. Einstein, Picasso. с. 100. ISBN 0-465-01859-9. Miller cites:
6. Décimo, Marc (2007). Maurice Princet, Le Mathématicien du Cubisme (фр.). Paris: Éditions L'Echoppe. ISBN 2-84068-191-9.
7. Miller. Einstein, Picasso. с. 101. ISBN 0-465-01859-9.
8. Jouffret, Esprit (1903). Traité élémentaire de géométrie à quatre dimensions et introduction à la géométrie à n dimensions (фр.). Paris: Gauthier-Villars. OCLC 1445172. Процитовано 6 лютого 2008.
9. Miller. Einstein, Picasso. с. 106—117.
10. Robbin, Tony (2006). Shadows of Reality, The Fourth Dimension in Relativity, Cubism, and Modern Thought. New Haven: Yale University Press. с. 34. ISBN 0-300-11039-1.
11. Everdell, William R. (1997). The First Moderns: Profiles in the Origins of Twentieth-Century Thought. Chicago: University of Chicago Press. с. 312. ISBN 0-226-22480-5.
12. Vlaminck, Maurice (6 червня 1942). Opinions libres... sur la peinture. Comédia: 1, 6. J'ai assisté à la naissance du cubisme, à sa croissance, à son déclin. Picasso en fut l'accoucheur, Guillaume Apollinaire la sage-femme, Princet le parrain. in Seckel, Hélène (1994). Anthology of Early Commentary on Les Demoiselles d'Avignon. У William Rubin (ред.). Les Demoiselles d'Avignon. New York: Museum of Modern Art. с. 264. ISBN 0-87070-162-2.
13. Metzinger, Jean (October–November 1910). Note sur la peinture. Pan: 60. in Miller. Einstein, Picasso. с. 167.
14. Metzinger, Jean (1972). Le cubisme était né. Paris: Éditions Présence. с. 43—44. in Ferry, Luc (1993). Homo Aestheticus: The Invention of Taste in the Democratic Age. Chicago: University of Chicago Press. с. 215. ISBN 0-226-24459-8.
15. Vauxcelles, Louis (29 грудня 1918). Le Carnet des ateliers: La Père du cubisme. Le Carnet de la semaine: 11. in Henderson, Linda Dalrymple (1983). The Fourth Dimension and Non-Euclidean Geometry in Modern Art. Princeton: Princeton University Press. с. 72. ISBN 0-691-10142-6.
16. Cabanne, Pierre (1971). Dialogues with Marcel Duchamp. London: Thames and Hudson. с. 39. in Crunden, Robert Morse (1993). American Salons: Encounters with European Modernism, 1885-1917. New York: Oxford University Press. с. 431. ISBN 0-19-506569-7.