Remove ads
Море́лос (ацт.Temoānchan ісп. Morelos) — штат Мексиканської Республіки, розташований в центрі країни. Межує з Федеральним округом і штатами Мехіко, Пуебла, Ґерреро. Столиця штату — місто Куернавака. Населення штату станом на 2007 рік становило 1 612 899 мешканців.
| Морелос | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| — Штат — | |||||
|
Morelos | |||||
| |||||
| Столиця | Куернавака | ||||
| Країна |  Мексика | ||||
| |||||
| Муніципалітетів | 33 | ||||
| Офіційна мова | Іспанська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 1 612 899 (22-гий) | ||||
| Етнікон | італ. Morelense | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 4 950 км² | ||||
| - широта | 18º 22' - 19º 07'º N N | ||||
| - довгота | 98º 37' - 99º 30'º W W | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 5 610 м (Pico de Orizaba) | ||||
| - мінімальна | 1169 м | ||||
| Часовий пояс | UTC−6 | ||||
| ВВП | 7 462 млрд. $ (2003) | ||||
| ІРЛП | 0,7856 - середній | ||||
| Став штатом | 17 квітня 1869 | ||||
| Губернатор | Marco Adame Castillo (PAN) | ||||
| Число сенаторів | 3 (PAN: 2, PRD: 1) | ||||
| Число депутатів | 16 (PAN: 3, PRD:1, PRI: 1) | ||||
| Вебсайт | e-morelos.gob.mx | ||||
| - код ISO 3166-2 | MX-MOR | ||||
| - поштове ск. | Mor. | ||||
 | |||||
| Штат Морелос на мапі Мексики | |||||
 | |||||
| |||||
Remove ads
Військовий округ Мехіко (1824-1868)
Після проголошення незалежності Мексики у 1824 році було створено третій військовий округ Куернавака, як входив до складу Мехіко[1]. У 1834 році, після першої хвилі американського вторгнення на територію Мексики, місто Куернавака було захоплене генералом Каудаладером[2]. У 1854 році у місті Куаутла вибухнуло повстання проти Антоніо Санта-Анни. І хоча Санта-Анна жорстоко помстився спаливши місто, його було усунуто від влади -- президентом було обрано Хуана Альвареса. Альварес перемістив столицю Мексики до Куернаваки, також перемістивши іноземні дипломатичні представництва. У 1857 році відповідно до нової конституції Куернавака стає столицею Мексики, але після відставки Альвареса столиця знову повернулася до Мехіко. У 1858-1861 роках, під час війни за реформи, Куернавака стала оплотом консерваторів, у той час коли Куаутла була бастіоном лібералів[3].
Французька інтервенція в Мексиці (1862-1867)
У 1862 році, після французької інтервенції в Мексиці, проти французів на чолі з Франціско Лейва, з Куернаваки до штату Пуебла вирушила армія. Після захоплення французами Мексики та проголошення імператором наставника Наполеона III Максиміліана I, у Куернавакі імператор використовував будинок Хардін Борда як свою резиденцію[4]. У 1866 році в Куернавакі з'явилася перша телеграфна лінія. 1 січня 1867 року республіканські війська під керівництвом Франсіско Лейви, Ігнасіо Фігеро та Ігнасіо Мануеля Альтамірано розпочали восьмиденну облогу Куернаваки. Австрійські та бельгійські добровольці розформувалися і частково приєдналися до мексиканської армії, хоча деякі намагались залишити країну. 15 травня Максиміліан потрапив до полону, а через місяць розстріляний[2].
Вільний та суверенний штат (з 1869)
21 вересня 1868 року на федеральному з'їзді уряду було вирішено про створення штату Морелос на честь мексиканського борця за незалежність Мексики Хосе-Марія Морелоса. 17 квітня 1869 року Морелос став одним із штатів Мексики. Куернавака було оголошено столицею нового штату. Суперечки за кордони поміж штатами виникали протягом 20 років, але в 1890 році були врегульовані. Першу конституцію штату ратифікували у 1870 році[1].
У 1867 та 1869 роках телеграфна лінія була прокладена поміж Куеранавакою та Мехіко, а в 1870 році телеграфну лінію було прокладено в містах Ігуала, Чільпансінго, Тіксла, а в 1875 році поміж Куернавакою та Куаутлою[5]. В цей період було побудоване шосе Толука-Куернавака, залізничні лінії з Мехіко виходили до самого Тихого океану. 11 травня 1874 року столиця була перенесена до Куаутли, але з 1 січня 1876 року Куенавака знову стала столицею. У 1894 році була заснована Куернавакська Єпархія, першим єпископом якої став Фортіно Хіполіто Віра[1].
Порфіріат (1880-1910)
Наприкінці XIX-го початку XX-го століття, в період правління Порфіріо Діаса, на великих плантаціях цукрової тростини використовувалися парові машини та відцентрові екстрактори, що дозволяло отримувати більше води та витісняти менших конкурентів[6]. Заможні землевласники мали політичний захист від федерального уряду, в той час коли їхні робітники працювали в тяжких умовах та за низьку платню. Також у 1884-1905 роках 18 промислових містечок були зайняті хацієндами, що ще більше підбурювали робітничі маси до страйкування[7].
Революція (1910-1920)
Виробництво цукру, інвестиції в підприємства та закони, сприятливі для бізнесу та іноземних інвестицій, дозволили штату Морелос відігравати одну з основних ролей у світовому експорті на початку XX-го століття. Деякі містечка штату перетворилися в промислові міста з кількістю працівників від 250 до 3000 зі своїми власними крамницями, електростанціями, школами та поліцією[8]. Проте розвиток промисловості відбувався за рахунок корінних мешканців, які втрачали свої права на землі. Будівництво великих підприємств зайняло 77% площі територій штату, куди наймали в основному іноземних працівників (хаціендів). Така ситуація в країні в цілому спровокувала робітничі спільноти до страйків, а згодом до революції[8].
Уроженці штату Морелос Еміліано Сапата та генерал Геновево-де-ла-О[en] підняли перші повстання в місті Куернавак та організували власну Армію Визволення Півдня[en][9]. В 1911 році штат опинився під контролем південно-західної армії Сапати, яка фактично керували усіма півдненими землями Мексики. Сапатисти обклали великими податками хаціендів, а коли господарі підприємств у містах Чінамека, Тенанго, Трінта, Атілхайан, Сата-Інес та Санта-Габрієлі відмовилися платити — повстанці спалили їхні цукрові плантації. Спроби федеральних військ налагодити ситуацію, фактично стали можливими лише в 1919 році, після смерті Сапати[10].
Наш час
В післяреволюційний період в Морелосі значно зріз бандитизм. У 20-30-х роках виникали проблеми з бандами на авто- та залізничних шляхах. У 1936 році було побудовано автодорогу Буенавіста-Тепостлан. Нове шосе в кінцевому результаті припинило дію деяких залізничних шляхів. У 1963 році залізнична дорога Мехіко-Куернавака-Ігуала припинила своє функціонування[2]..
В кінці 1990-х, на початку 2000-х років значно зросла злочинність із викраденням людей заради викупу. В результаті частих випадків викрадення інвестиції в економіку штату знизилися на 245 млн. доларів США, в 1999 році до 102 млн. дол. Також у штаті виникла проблема наркоторгівлі на шляху до Мехіко. Найбільше злочинів скоєно в Куернаваці. На початку 2000-х федеральний уряд викрив злочинну групу, яка складалася із корумпованих поліцейських, адвокатів та суддів і які захищали викрадачів. Найбільш відомий злочинець тих часів -- Даніель "Моккі-Вуха" Арізменді (ісп. Daniel "Mocha Orejas" Arizmendi), який отримав своє прізвисько відрізаючи вуха своїм жертвам і надсилаючи їх членам сімей[11].
Держава вважається однією з найнебезпечніших, незважаючи на її малі розміри та невелику кількість населення. Найбільше злочинів скоюється у Куернаваці. Рівень злочинності перевищує рівень Мехіко в порівнянні зі злочинами які припадають на 1000 осіб. Це на 50% вище, ніж у середньому по всій країні[12].
Remove ads
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads