Монцоніт

Монцоніт (рос. монцонит, англ. monzonite, нім. Monzonit m) –

• 1) Плутонічна гірська порода сублужного ряду. Складається з калінатрового польового шпату (35-45%), плагіоклазу (андезин, лабрадор, 35-55%) і кольорових мінералів (авгіт, амфібол, біотит, 0-40%).

Монцоніт

Монцоніт у Вікісховищі

Колір сірий, рожево-сірий. Різновиди за темнокольоровим мінералом: авгітовий, біотитовий, роговообманковий. Середній склад М. (%): SiO₂ – 55,36; TiO₂ – 1,12; Al₂O₃ – 16,58; Fe₂O₃ – 2,57; FeO – 4,58; MgO – 3,67; CaO – 6,76; Na₂O – 3,51; К₂О – 4,68. Фіз. властивості близькі до діориту. М. складають автономні масиви, беруть участь у будові складних інтрузивів.

Поширені на Тянь-Шані, в Казахстані, Дал. Сході, в Італії, Норвегії, США. З монцонітом просторово пов’язані вольфрамова, молібденова, мідна, золота мінералізація. Від назви гори Монцоні в Альпах (Італія).

• 2) Мінерал, алюмосилікат лугів заліза і кальцію.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.