Remove ads
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Моноко́к (фр. monocoque — «шкаралупа, корпус») — безкаркасний фюзеляж літаків, що складається лише з обшивки за принципом схожим зі шкарлупою яйця.[1]
Безкаркасні конструкції фюзеляжів виникли в 1910-ті роки з метою зменшити опір повітря. Застосування трубчастих оболонок з гнутої фанери дозволило створювати гладкі фюзеляжі c поперечним перерізом на 20-30 % менше, ніж коробчасті каркасні аналогічні фюзеляжі. У 1920-і рр. почалося масове застосування обшивки з алюмінієвих сплавів. Монококи, дорожчі у виготовленні, застосовувалися на швидкісних машинах і повністю витіснили каркасні оболонки тільки після Другої світової війни.
Чистий монокок чинить опір навантаженням на розтяг і вигин, але не реагує на стиск, тому на практиці вимагає підкріплення каркасом, що протистоїть стисненню. Сучасні фюзеляжі, як правило, виконуються за схемою посиленого монокока.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.