Монастир Крупа (Хорватія)

Монастир Крупа (серб. Манастир Крупа) — монастир Сербської православної церкви в Північній Далмації на території сучасної Хорватії. Знаходиться на березі річки Крупа між містами Книн і Оброваць.

Монастир Крупа

44°11′31″ пн. ш. 15°53′14″ сх. д.

Монастир Крупа у Вікісховищі

Історія

Монастир Крупа був заснований за часів короля Милутина в 1317 році, фундаторами були ченці з району сьогоднішньої Босанска-Крупи. За часів царя Стефана Душана, в 1345 році монастир був оновлений, про що свідчить запис на склепінні монастирської церкви. Сербський король Стефан Урош ІІ Милутин, його син Стефан Урош III і внук Стефан Урош IV Душан подарували монастирю значні земельні володіння. Пізніше їх приналежність монастирю підтверджували султанські фірмани^[1].

Після турецького вторгнення на сербські землі монастир став духовною опорою для сербів Далмації. У цей період значну увагу йому надавали правителі династії Бранковичів. За часів венеціансько-турецьких воєн монастир неодноразово страждав, проте щоразу відновлювався та відбудовувався заново. У 1537 році він потрапив під владу турків, а з 1557 року управлінням ним взяли на себе архієреї Дабро-Боснійські.

У 1855 році обитель була значно оновлена за участю Російської імперії, Сербського князівства та Австрійської імперії. Умовою для виконання реставраційних робіт Австрія поставила виготовлення вікон у будівлях в готичному стилі.

Численні церковні книги, начиння та інші цінності для монастиря збирав Крупський архімандрит, мандрівник і відомий сербський письменник Герасим Зелич. У монастирі тривалий час перебував і Досітей Обрадович, а Сімо Матавуль вивчав там «приховані красоти» сербської мови^[2]. Ризниця монастиря зберігає безліч святинь. Самі приміщення зсередини прикрашені фресками відомих сербських майстрів XVII століття, в тому числі роботами Георгія Митрофановича.

В архіві монастиря зберігаються, серед інших історичних цінностей, й 22 султанських фірмани, з яких особливо значимим є фірман султана Мустафи II щодо захисту монастиря.

У 1941 році обитель осквернили хорватські усташі, а потім вона стала ареною жорстоких боїв. Після розпаду Югославії монастир опинився на території Сербської Країни, а після її знищення в 1995 році, був розграбований хорватськими військами і мародерами.

Завдяки старанням єпископа Далматинського Фотія Сладоєвича монастир було відновлено.

Див. також

• Сербська Православна Церква
• Православ'я в Хорватії
• Серби в Хорватії
• Список сербських православних монастирів
• Монастир Крупа-на-Врбасі

Примітки

1. Манастир Крупа (серб.). Архів оригіналу за 17 травня 2013. Процитовано 5 жовтня 2016.
2. Манастир Крупа. Архів оригіналу за 17 травня 2013. Процитовано 23 березня 2020.

Література

• Кашић Душан. Српски манастири у Хрватскоj и Славониjи. — Београд : Музеj Српске православне цркве, 1996.
• Радослав И. Чубрило, Биљана Р. Ивковић, Душан Ђаковић, Јован Адамовић, Милан Ђ. Родић и др. Српска Крајина. — Београд : Матић, 2011. — 742 с.

Посилання

• Манастир Крупа (серб.). Архів оригіналу за 17 травня 2013. Процитовано 5 жовтня 2016.