Remove ads
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Мойсишин Василь Михайлович (нар. 11 квітня 1959 р., м. Верхнє-Дуванне, Краснодонський район, Луганська область) — український поет і науковець, доктор технічних наук, професор кафедри фізико-математичних наук Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2017). Дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка (2010), академік АН Вищої школи України (2016)[1][2].
Мойсишин Василь Михайлович | |
---|---|
Народився | 11 квітня 1959 (65 років) м. Верхнє-Дуванне Краснодонського району Луганської обл. |
Місце проживання | м. Івано-Франківськ, Україна |
Країна | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | науковець, поет, викладач університету |
Alma mater | Київський національний університет ім. Т. Шевченка |
Галузь | механіка, нафтогазова інженерія |
Заклад | Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Членство | Наукове товариство ім. Шевченка, Національна спілка письменників України, АН вищої школи України, Українська нафтогазова академія, Академія гірничих наук України |
Відомий завдяки: | працям з механіки нафтогазового комплексу, збіркам поезій |
Нагороди | | |
Дитячі та шкільні роки провів у м. Калуші на Прикарпатті.
У 1982 році закінчив механіко-математичний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, здобув фах механіка.
Після навчання працював у науково-дослідному секторі Івано-Франківського інституту нафти і газу: інженер, молодший науковий працівник, старший науковий працівник.
З 1991 р. асистент, доцент (1992), професор (1997), завідувач кафедри вищої математики ІФНТУНГ (2004-2024)[1][2].
1988 р. захистив кандидатську дисертацію «Підвищення ефективності процесу буріння на основі вивчення роботи бурильної колони у свердловині», а 1996 р. — докторську дисертацію «Основи механіки бурильної колони при поглибленні свердловин роторним способом». У 2002 р. присвоєно вчене звання професора кафедри вищої математики.
2007 р. обраний головою Івано-Франківського осередку Наукового товариства ім. Шевченка.
Сфера наукових інтересів — стійкість і коливання бурових систем, ліквідація аварій та ускладнень при бурінні свердловин, геомеханіка.
Розробив теоретичні основи і технічні рішення з удосконалення технологій буріння вертикальних, похило-скерованих і горизонтальних свердловин за рахунок мінімізації енергоємності процесу руйнування гірської породи. Запропонував загальну схему розв'язку рівнянь Кірхгофа-Клебша для невільної ділянки труб у свердловині довільного профілю при голономних і неголономних в'язях. Вперше отримав розв'язок загальної задачі стійкості багаторозмірної бурильної колони за натуральних граничних умовах на долоті. Розв'язав задачу про динамічну стійкість обваженого низу компонування бурильної колони з амортизатором і без нього. Розробив комплекси технічних і технологічних рішень спрямованих на підвищення ефективності: застосування механічних способів (удар, вібрація, вибух) вивільнення прихопленого бурильного інструменту, поглиблення свердловин великого діаметру суміщеним способом, буріння свердловин на морі з плавучих засобів.
Розробив методики обробки записів поглиблення свердловин шарошковими долотами та визначення енергоємності руйнування гірської породи, які дозволяють виділяти однорідні за буримістю інтервали розрізу свердловин і визначити статистичні характеристики вибірок інтегральних показників процесу буріння. Вперше разом з Богданом Борисевичем за результатами експериментальних досліджень одержав багатофакторні емпіричні моделі механічної швидкості, моментоємності та енергоємності процесу буріння. Ці результати стендових досліджень стали вагомою підставою для введення нового критерію оптимізації буріння — мінімуму енергоємності процесу руйнування гірської породи.[1][2][3].
Професор В. Мойсишин підготував 3 докторів і 3 кандидатів наук. Входить до складу спеціалізованої вченої ради при ІФНТУНГ (з 1996 р.) по захисту дисертацій за спеціальностями «Розробка нафтових та газових родовищ» і «Буріння свердловин».
Від 2010 р. член експертної ради МОН України з питань експертизи дисертацій з розробки корисних копалин і металургії (з 2016 р. голова цієї ради).
Упродовж 2006—2015 рр. член секції гірничої справи Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки.
Голова організаційного та програмного комітетів Першої (2011) та Другої (2016) Всеукраїнських наукових конференцій «Прикладні задачі математики».
Від листопада 2007 р. очолює Івано-Франківський осередок Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ) та його механіко-математичну комісію, член Президії НТШ в Україні (2011). Засновник і головний редактор наукового журналу «Прикарпатський вісник НТШ», який з 2008 р. виходить у чотирьох серіях — «Число», «Слово», «Думка», «Пульс»[4]. Після перереєстрації серій журналу головний редактор фахового видання в царині фізико-математичних і технічних наук «Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка. Число» (2020). Крім цього, В. Мойсишин входить до складу редколегії наукового журналу «Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ» (у 2002—2014 рр. — відповідальний секретар). Спільно зі Степаном Пілкою та Василем Шендеровським зініціював спорудження пам'ятника видатному українському вченому, дійсному членові НТШ Іванові Пулюю в м. Івано-Франківську.
Дійсний член НТШ (комісія механіки, 2010), академік АН вищої школи України за загально-технічним відділенням (2016), академік Української нафтогазової академії (1998), член-кореспондент Академії гірничих наук України (2003).
З 2015 р. член Національної спілки письменників України, а з 2021 р. — громадської організації «Товариство письменників і журналістів».
Захоплення — гірський туризм.
Василь Мойсишин — автор понад 280 наукових та навчально-методичних праць, серед яких 22 книги (з урахуванням перевидань), 12 електронних засобів навчального призначення, одне наукове відкриття, 12 патентів на винаходи, 14 інструктивних документів, а також чотирьох збірок віршів, однієї книжки прози, біля 80 добірок віршів, есеїв, публіцистичних статей у періодиці.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.