Мозазавр

Мозазавр (Mosasaurus) — рід вимерлих плазунів підродини Мозазаврові родини Мозазаври підряду ящірок. Мало 10 видів. Мешкали під час пізньої крейди (маастрихтський ярус) — 70—65 млн років тому. Вперше рештки було знайдено у 1764 році поблизу річки Маас. Звідси походить й назва цих тварин — латиною «Mosa» значить «Маас», а «sauros» грецькою значить «ящірка».

? Мозазавр Час існування: кампан—маастрихт, 82.7–66.0 млн р. т.[1][2][3][4] PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N
Реконструйований скелет M. hoffmannii в Маастрихтському природничому музеї
Біологічна класифікація
Царство: Тварини Тип: Хордові Клас: Плазуни Ряд: Лускаті Підряд: Ящірки Родина: † Мозазаври Підродина: † Мозазаврові Рід: † Мозазавр (Mosasaurus) Conybeare, 1822
Типовий вид
† Mosasaurus hoffmannii Mantell, 1829
Інші види
† M. missouriensis (Harlan, 1834) † M. conodon (Cope, 1881) † M. lemonnieri Dollo, 1889 † M. beaugei Arambourg, 1952 Види, що очікують перегляду † M. mokoroa Welles & Gregg, 1971 † M. hobetsuensis Suzuki, 1985 † M. flemingi Wiffen, 1990 † M. prismaticus Sakurai et al., 1999
Синоніми
Список синонімів Синоніми виду[5][6] Batrachiosaurus Harlan, 1839 Batrachiotherium Harlan, 1839 Macrosaurus Owen, 1849 Drepanodon Leidy, 1856 Lesticodus Leidy, 1859 Baseodon Leidy, 1865 Nectoportheus Cope, 1868 Pterycollosaurus Dollo, 1882 Синоніми M. hoffmannii[5][7][8] Lacerta gigantea von Sömmerring, 1820 Mososaurus hoffmannii Mantell, 1829 Mosasaurus belgicus Holl, 1829 Mosasaurus camperi Meyer, 1832 Mosasaurus dekayi Bronn, 1838 Mosasaurus hoffmanni Owen, 1840 Mosasaurus major De Kay, 1842 Mosasaurus occidentalis Morton, 1844 Mosasaurus meirsii Marsh, 1869 Mosasaurus princeps Marsh, 1869 Mosasaurus maximus Cope, 1869 Mosasaurus giganteus Cope, 1869 Mosasaurus fulciatus Cope, 1869 Mosasaurus oarthus Cope, 1869 Синоніми M. missouriensis[9][10] Ichthyosaurus missouriensis Harlan, 1834 Ictiosaurus missuriensis Harlan, 1834 Batrachiosaurus missouriensis Harlan, 1839 Batrachiotherium missouriensis Harlan, 1839 Mosasaurus maximiliani Goldfuss, 1845 Mosasaurus neovidii Meyer, 1845 Pterycollosaurus maximiliani Dollo, 1882 Mosasaurus horridus Williston, 1895 Синоніми M. conodon[11] Clidastes conodon Cope, 1881
Посилання
Вікісховище: Mosasaurus Віківиди: Mosasaurus EOL: 4518635 Fossilworks: 36402

Опис

Художня реконструкція M. beaugei

Загальна довжина представників цього роду коливалася від 10 до 17,5 м. За зовнішнім виглядом були схожі на суміш риби (або кита) з крокодилом. Череп був клиноподібний, масивний, морда й паща дуже витягнуті. На кожній щелепі малося зчленування, що дозволяло розширювати пащу, засіяну гострими зубами. Тулуб був кремезний. Замість лап були незвичайні, широко розставлені ластоподібні плавці, що складалися з великої кількості фаланг. У цієї тварини був сплющений у вертикальному розрізі хвіст.

Палеобіологія

Увесь час перебували у воді, занурюючись на значну глибину. Живилися рибою, головоногими молюсками, черепахами, амонітами.

Рух і терморегуляція

Мозазавр пересувався у воді, використовуючи свій хвіст. Його стиль плавання, ймовірно, нагадував субкарангіформний, як у сучасної скумбрії. Подовжені кінцівки мозазавра, подібні до весел, працювали як підводні крила, допомагаючи йому маневрувати. Для контролю руху ластів служили великі м'язові прикріплення на зовнішній стороні плечової кістки, що тягнулися до променевої та ліктьової кісток, а спеціальні суглоби дозволяли більш ефективно повертати ласти. Іноді великі сили, створені при використанні ластів, могли спричиняти пошкодження кісток. Це підтверджується знахідкою клубової кістки M. hoffmannii з помітним відривом головки кістки від основної частини, що, ймовірно, сталося через часті зсувні навантаження у суглобі.

Структура тканини кісток мозазавра свідчить про те, що швидкість метаболізму у нього була набагато вищою, ніж у сучасних лускоподібних тварин, а швидкість метаболізму в стані спокою була між швидкістю метаболізму шкірястої морської черепахи та іхтіозаврів і плезіозаврів. Мозазавр, ймовірно, був ендотермічним і підтримував постійну температуру тіла незалежно від зовнішнього середовища. Хоча немає прямих доказів щодо роду, дослідження біохімії споріднених родів мозазаврів, таких як Clidastes, показують, що ендотермія, ймовірно, була присутня у всіх мозазаврів. Така риса унікальна серед лускоподібних, єдиним відомим винятком є ​​аргентинський чорно-білий тегу, який може підтримувати часткову ендотермію. Ця адаптація дала б кілька переваг Mosasaurus, включаючи підвищену витривалість під час пошуку їжі на великих територіях і переслідування здобичі. Можливо, це також було фактором, який дозволив мозазавру процвітати в холодніших кліматичних умовах таких місць, як Антарктида.^[12]

Поширення

Мозазаври прийшли на зміну вимерлим іхтіозаврам, стали найбільшими морськими плазунами Пізньої крейди. Викопні рештки знайдені: Європа (Голландія, Бельгія), Північна Америка (Техас, Південна Дакота, Колумбія)^[13].

Систематика та еволюція

Як типовий рід родини Mosasauridae і підродини Mosasaurinae, мозазавр є членом ряду лускаті (Squamata) (до якого входять ящірки та змії). Спорідненість між мозазаврами та сучасними плазунами залишається спірною, оскільки вчені все ще активно сперечаються про те, хто є найближчими родичами мозазаврів — варани чи змії^[14][15]. Мозазавр, разом з родами мозазаврів Eremiasaurus, Plotosaurus^[16], і Moanasaurus^[17] традиційно утворюють трибу мозазаврів (Mosasaurinae), яку називають по-різному — мозазаврини (Mosasaurini) або плотозаврини (Plotosaurini)^[18][19][16].

Див. також

• Плотозавр
• Ереміазавр
• Моаназавр