Младен Бартулович

Мла́ден Барту́лович (хорв. Mladen Bartulović; 5 жовтня 1986, Какань, СФРЮ) — хорватський футболіст і футбольний тренер.

Младен Бартулович
Особисті дані
Народження	5 жовтня 1986(1986-10-05) (38 років)
	Какань, СФРЮ
Зріст	182 см
Вага	80 кг
Прізвисько	Барт
Громадянство	Хорватія
Позиція	півзахисник
Юнацькі клуби
2001—2004	«Хайдук»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2004–2006 «Хайдук» 44 (3) 2006–2015 «Дніпро» 38 (0) 2008 →  «Кривбас» 26 (5) 2009–2010 →  «Кривбас» 27 (7) 2010–2011 →  «Арсенал» (К) 14 (2) 2011–2013 →  «Кривбас» 56 (7) 2013–2014 →  «Карпати» 23 (7) 2015–2016 «Ворскла» 36 (1) 2017–2018 «Медзь» 30 (1) 2018 →  «Медзь-2» 3 (0) 2018—2019 «Волинь» 35 (8) 2020—2021 «Інгулець» 42 (8)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 2002 Хорватія U-16 8 (1) 2002–2003 Хорватія U-17 18 (0) 2004 Хорватія U-19 3 (0) 2005–2006 Хорватія U-21 10 (1) 2006–2009 Хорватія 2 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2022–2023 «Інгулець» (асист.) 2022 «Інгулець» (в. о.) 2023–2024 «Зоря» (асист.) 2023 «Зоря» (в. о.) 2024– «Зоря» (в. о.)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Дані оновлено 15 вересня 2023.

Клубна кар'єра

Професіональні виступи розпочав у сезоні 2004/05 за команду «Хайдук» (Спліт), у складі якої того ж сезону виборов золоті нагороди чемпіонату Хорватії. Уже наприкінці наступного сезону влітку 2006 року перейшов до дніпропетровського «Дніпра».

Младен Бартулович під час виступів за «Кривбас». 2009 рік

У сезоні 2006/07 відіграв у чемпіонаті України за «Дніпро» 20 матчів, у 12 з них виходив у стартовому складі команди. Протягом першої половини сезону 2007/08 фактично втратив місце в основі команди й під час зимової перерви був відданий в оренду до криворізького «Кривбаса». У криворізькому клубі відіграв увесь 2008 рік, ставши одним з основних гравців команди.

Після завершення терміну оренди на початку 2009 повернувся до «Дніпра», пройшов тренувальний збір в Ізраїлі, однак знов таки не зміг закріпитися в основі дніпропетровської команди. З початку чемпіонату України 2009/10 був знову орендований «Кривбасом», регулярно виходив в основному складі та став одним із найкращих бомбардирів клубу за результатами сезону (здебільшого реалізовував пенальті).

Перед початком сезону 2010/11 повернувся з оренди до «Дніпра», провів із командою тренувальні збори, однак учергове не зацікавив тренерський штаб свого клубу та був відданий в оренду, цього разу до київського «Арсенала». Орендний договір був укладений на пів року з наступним правом викупу прав на гравця^[1]. Дебютував у новій команді в першому ж матчі нового сезону — грі 9 липня 2010 року проти запорізького «Металурга», відзначив вихід на поле забитим голом, який виявився єдиним у грі та переможним для «Арсенала».

Проте заграти у столичному клубі не зміг і після завершення строку оренди в січні 2011 року повернувся до «Дніпра»^[2]. Але й цього разу тренерський штаб дніпропетровської команди не виявив зацікавленості в послугах футболіста, і на початку 2011 року він приєднався на орендних умовах до вже добре знайомого собі «Кривбаса». У криворізькому клубі провів два з половиною роки, будучи весь час основним півзахисником команди. Проте влітку 2013 року «Кривбас» знявся зі змагань і Младен повернувся до «Дніпра».

12 липня 2013 року разом з одноклубниками Євгеном Бохашвілі та Валерієм Федорчуком на правах оренди до кінця року перейшов у львівські «Карпати»^[3].

У липні 2015 року було оголошено, що після закінчення контракту з «Дніпром», Младен стане офіційно гравцем «Ворскли»^[4]. Узимку 2016/17 залишив полтавську команду^[5].

28 лютого Бартуловіч підписав шестимісячний контракт з польським клубом «Медзь».^[6] Восени 2018 року Бартулович покинув польський клуб, а вже 5 жовтня 2018 року він підписав контракт із українським клубом першої ліги «Волинь» з Луцька.^[7][8] Дебютував у новій команді хорватський півзахисник уже наступного дня, вийшовши на заміну в матчі чемпіонату України проти «Колоса» з Ковалівки.^[9]

У стані лучан Младен пробув трохи більше року, 22 січня 2020 року підписавши контракт з «Інгульцем» і тим самим встановивши своєрідний рекорд ― він став першим легіонером, який зіграв за 7 різних українських клубів^[10]. 7 листопада 2021 року Бартулович, вийшовши на заміну у матчі з «Дніпром-1» (0:1), провів свій 250-й матч у Прем'єр-лізі України і став 5-м легіонером з дальнього зарубіжжя, який досяг цього рубежу. Більшу кількість матчів в УПЛ з легіонерів провели лише Даріо Срна (339), Желько Любенович (303), Папа Гує (298) та Арменд Даллку (292)^[11]. До кінця року він зіграв ще у двох матчах чемпіонату, після чого завершив ігрову кар'єру^[12]. Всього хорват у матчах УПЛ забив 37 голів, в тому числі 8 у складі команди з Петрового і за кількістю голів увійшов до двадцятки найкращих легіонерів-бомбардирів в українських чемпіонатах, наздогнавши за цим показником нігерійця Еммануеля Окодуву^[13].

Виступи за збірну

Викликався до збірних команд Хорватії з п'ятнадцятирічного віку, дебют у формі збірної — 5 березня 2002 року у грі збірної Хорватії U-16 проти словенських однолітків (перемога 7:1). Загалом у юнацьких збірних відіграв 29 матчів, відзначився одним забитим голом. Протягом 2005—2006 років — виступи у складі молодіжної збірної Хорватії: 10 матчів, 1 гол.

У складі основної збірної Хорватії дебютував 1 квітня 2006 року в товариській зустрічі зі збірною Гонконгу (перемога 4:0), після чого довгий час до збірної не викликався. Наступного разу з'явився на полі у футболці хорватської збірної лише 14 листопада 2009 року в товариській грі зі збірною Ліхтенштейну, яка фактично ознаменувала для хорватів початок нового відбірного циклу після того, як збірна не змогла пройти кваліфікацію до чемпіонату світу 2010 року. В офіційному матчі за збірну Бартулович так жодного разу і не зіграв.

Тренерська кар'єра

У січні 2022 року увійшов до тренерського штабу Сергія Лавриненка в «Інгульці» та став його асистентом^[14]. Після звільнення головного тренера, 15 листопада 2022 року Бартулович став в.о. головного тренера команди^[15]. У дебютному матчі на чолі клубу Бартулович поступився київському «Динамо» (1:2)^[16], після чого його команда двічі по 1:0 виграла у «Львова» і «Вереса». У грудні він увійшов до штабу нового тренера Сергія Ковальця^[17], де працював до червня 2023 року^[18].

У червні 2023 року увійшов до тренерського штабу нового головного тренера «Зорі» Ненада Лалатовича^[19]. Вже у серпні Лалатович покинув команду і Бартулович став в.о. головного тренера^[20]. Під його керівництвом команда провела один матч, в рамках раунду плей-оф кваліфікації Ліги Європи проти чеської «Славії», вигравши 2:1, проте луганчани вилетіли до групового етапу Ліги конференцій^[21]. Після цього працював у тренерському штабі Валерія Кривенцова та Юрія Коваля^[22], а у серпні 2024 року знову став в.о. головного тренера^[23]. У першому ж матчі під його керівництвом команда здобула перемогу над «Оболонню» (2:0)^[24].

Статистика клубних виступів

Станом на 26 березня 2021^[25]

Сезон	Клуб	Кількість матчів	Голи	Гольові паси	Жовті картки	Червоні картки	Кількість хвилин на полі
2005/06	«Хайдук»	2	0	0	1	0	180
2006/07	«Дніпро»	22	0	1	6	0	1296
2007/08	«Кривбас»	10	1	0	2	0	677
2007/08	«Дніпро»	12	0	1	1	0	328
2008/09	«Дніпро»	4	0	0	0	0	182
2008/09	«Кривбас»	16	4	1	6	0	1272
2009/10	«Кривбас»	29	14	6	3	0	2124
2010/11	«Кривбас»	7	1	0	2	0	241
2011/12	«Кривбас»	27	3	4	10	0	2253
2012/13	«Кривбас»	25	4	4	4	1	2067
2013/14	«Карпати»	24	10	5	10	1	1956
2014/15	«Дніпро»	8	0	0	2	1	253
2015/16	«Ворскла»	26	2	5	2	1	1558
2016/17	«Медзь»	10	0	0	2	0	255
2016/17	«Ворскла»	20	0	2	8	0	943
2017/18	«Медзь»	21	1	1	3	0	787
2017/18	«Медзь-2»	3	0	0	0	0	190
2018/19	«Медзь-2»	2	0	0	1	0	180
2018/19	«Волинь»	19	7	1	0	0	1419
2019/20	«Волинь»	18	4	4	5	0	1328
2019/20	«Інгулець»	11	0	0	3	0	792
2020/21	«Інгулець»	17	12	0	3	0	1092

Особисте життя

Його дружина Наталія є донькою українського футбольного тренера Сергія Башкирова^[26]

Досягнення

• Чемпіон Хорватії: 2004/05
• Володар Суперкубка Хорватії: 2004, 2005
• Фіналіст Ліги Європи УЄФА: 2014/15