Михаїл Кавелашвілі

Михаїл Гурамович Кавелашвілі (груз. მიხეილ გურამის ძე ყაველაშვილი; нар. 22 червня 1971, Тбілісі^[6], Грузинська РСР) — грузинський футболіст, політик. Призначений виборчою колегією Грузії на посаду президента Грузії 29 грудня 2024 року. Не визнаний Європарламентом^[7], США^[8], Україною^[9] та грузинською опозицією^[10].

Михаїл Кавелашвілі груз. მიხეილ ყაველაშვილი
Прапор 6-й Президент Грузії (легітимність під сумнівом)
з 29 грудня 2024
Прем'єр-міністр:	Іраклі Кобахідзе
Попередник:	Саломе Зурабішвілі
Народження:	22 липня 1971(1971-07-22)[1][2][3] (53 роки)  Болнісі, Грузинська РСР, СРСР[4][5]
Країна:	СРСР  Грузія
Партія:	Грузинська мрія (2024) і Сила народу (Грузія)
Медіафайли у Вікісховищі

Михаїл Кавелашвілі
Особисті дані
Повне ім'я	Михаїл Гурамович Кавелашвілі
Народження	22 червня 1971(1971-06-22) (53 роки)
	Тбілісі, Грузинська РСР
Зріст	182 см
Громадянство	Грузія
Позиція	нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Юнацькі клуби
	ФШ-35 (Тбілісі)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1987–1988 «Локомотив» (Тб) 9+ (4+) 1988–1989 «Динамо» (Тб) 2 (0) 1989 МЦОП (Тб) 1 (2) 1990–1995 / «Динамо» (Тб) 162 (97) 1995 →  «Спартак-Аланія» 24 (12) 1996–1999 «Манчестер Сіті» 28 (3) 1997–1999 →  «Грассгоппер» 59 (20) 1999–2002 «Цюрих» 81 (28) 2002–2003 «Люцерн» 25 (5) 2003 «Сьйон» 10 (6) 2004 «Аарау» 16 (8) 2004 →  «Аланія» 5 (0) 2005–2006 «Базель» 14 (4) 2007–2008 «Цюрих II» 8 (0)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1991–2002	Грузія	46 (9)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Футбольна кар'єра

Клубна

Вихованець тбіліського «Динамо». Разом з командою тричі вигравав чемпіонат Грузії. У 1995 році перейшов в оренду до російського клубу «Спартак-Аланія». Того ж року допоміг владикавказькому клубу виграти Вищу лігу Росії. У 1995 році підписав контракт з «Манчестер Сіті». Дебютував за «городян» 6 квітня в поєдинку проти «Манчестер Юнайтед», в якому відзначився голом. Після вильоту за «Сіті» провів 24 матчі, в яких відзначився 2-ма голами в Першому дивізіоні Футбольної ліги. Проте цього виявилося недостатньо для того, щоб отримати дозвіл на виступи в Футбольній лізі, тому 1997 року відправився в оренду до швейцарського «Грассгоппера». За два роки відзначився 20-ма голами в 59-ти зіграних матчах. У 1999 році уклав контракт з «Цюрихом». Три роки по тому перейшов у «Люцерн», а ще через рік опинився у «Сьйоні». Після переходу до «Аарау» у січні 2004 року, наприкінці року знову відправився в оренду до «Аланії»^[11], але після семи зіграних матчів повернувся до Швейцарії. У 2005 році перейшов у «Базель», тренер якого Крістіан Гросс знав Михаїла по спільній роботі у «Цюриху». Футбольну кар'єру завершив 2008 року в другій команді «Цюриха».

Збірна

У футболці національної збірної Грузії дебютував 2 липня 1991 року під керівництвом Гіши Норакідзе в переможному (4:2) поєдинку проти Молдови. Єдиними (2-ма) голами за грузинську збірну відзначився 19 лютого 1998 року у переможному (3:1) товариському матчі проти Мальти. Востаннє за національну команду зіграв 8 вересня 2002 року в програному (1:4) поєдинку проти Швейцарії. З 1992 по 2002 рік провів загалом 32 матчі за збірну Грузії, в яких відзначився 8-ма голами. У складі національної команди став переможцем Міжнародного футбольного турніру на Мальті 1998 року.

Політична карʼєра

У 2016 році обраний до парламенту Грузії від проросійської партії Грузинська мрія.

27 листопада 2024 року висунутий кандидатом у президенти Грузії від партії Грузинська мрія.^[12] Призначений президентом Грузії 14 грудня 2024 року під час протестів у країні. Вступив на посаду 29 грудня 2024 року.

Досягнення

«Динамо» (Тбілісі)

• Ліга Еровнулі
  • Чемпіон (6): 1990, 1991, 1992, 1993, 1994, 1995
• Кубок Грузії
  • Володар (4): 1992, 1993, 1994, 1995

«Аланія»

• Вища ліга Росії
  • Чемпіон (1): 1995

«Грассгоппер»

• Суперліга Швейцарії
  • Чемпіон (1): 1998

«Цюрих»

• Кубок Швейцарії
  • Володар (1): 2000

«Базель»

• Кубок Швейцарії
  • Володар (1): 2007