Михайло Михайлович (Романов)

Великий князь Миха́йло Миха́йлович Рома́нов (рос. Михаил Михайлович Романов; 16 жовтня 1861, Петергоф — 26 квітня 1929, Канни) — другий син великого князя Михайла Миколайовича і великої княгині Ольги Федорівни, онук імператора Миколи I і дядько імператора Миколи II; полковник і флігель-ад'ютант (06.05.1910).

Михайло Михайлович
рос. Михаил Михайлович
Ім'я при народженні	Михайло Михайлович Романов
Прізвисько	рос. «Миш-Миш»; рос. «Миша-дурак»
Народився	4 (16) жовтня 1861(1861-10-16) Петергоф, Петербурзька губернія, Російська імперія
Помер	26 квітня 1929(1929-04-26) (67 років) Канни, Франція ·грип
Поховання	Гемпстедський цвинтар
Громадянство	Російська імперія
Місце проживання	Тбілісі New Michael Palaced Вісбаден Канни Keele Halld Кенвуд-хаус Ріджентс-парк
Діяльність	аристократ
Знання мов	російська
Учасник	Російсько-турецька війна 1877–78
Членство	Egersky Guards Regimentd
Суспільний стан	Член королівської родини
Титул	Великий князь
Військове звання	Полковник
Рід	Гольштейн-Готторп-Романови
Батько	Михайло Миколайович
Мати	Ольга Федорівна
Брати, сестри	Микола Михайлович (Романов), Анастасія Михайлівна Романова, Георгій Михайлович (Романов), Олександр Михайлович (онук Миколи I), Grand Duke Sergei Mikhailovich of Russiad і Олексій Михайлович (Романов)
У шлюбі з	Софія Миколаївна
Діти	Анастасія, Надія, Михайло
Нагороди	Орден Святого Андрія Первозванного Орден Святого Володимира 3 ступеня Орден Святого Володимира 4 ступеня Орден Святого Олександра Невського Орден Білого орла Орден Святої Анни 1 ступеня Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Медіафайли у Вікісховищі

Почесний член Московського товариства полювання імені імператора Олександра II; почесний член берлінського православного Свято-Князь-Володимирського братства.

Життєпис

У 1862 році разом з батьками переїхав на Кавказ, де провів дитячі роки. У 1864 році призначений шефом 49-го піхотного Брестського полку. Здобув домашню освіту.

За родинною традицією обрав військову кар'єру. Після повернення до Санкт-Петербурга у 1881 році проходив військову службу в лейб-гвардії єгерському полку.

У 1891 році залишив військову службу у званні штабс-капітана і виїхав до Великої Британії. Мешкав у Лондоні.

У 1909 році імператор Микола II повернув великому князю Михайлу Михайловичу чин полковника і звання флігель-ад'ютанта, а під час перебування останнього в Росії у серпні 1912 року вдруге призначив його шефом 49-го піхотного Брестського полку.

У роки Першої світової війни, мешкаючи у Великій Британії, був головою Російського урядового комітету в Лондоні, через який йшло проведення для Російської армії різних військових замовлень.

Останні роки провів на своїй віллі Казбек у Каннах (Франція), де й помер. Похований на Гемпстедському цвинтарі Лондона.

Родина

У 1891 році одружився морганатичним шлюбом із Софією, дочкою Миколи Вільгельма, принца Нассауського та його дружини графині Наталії фон Меренберг.

Імператор Олександр III хворобливо відреагував на цей шлюб і не визнав його. Шлюб було визнано лише у 1901 році імператором Миколою II.

У подружжя народилося троє дітей: доньки Анастасія (1892—1977) і Надія (1896—1963) та син Михайло (1898—1959).

Посилання

• Единое Отечество: Великий Князь Михаил Михайлович Романов [Архівовано 28 лютого 2019 у Wayback Machine.]. (рос.)
• Інформація на «Хронос» [Архівовано 9 березня 2019 у Wayback Machine.]. (рос.)