Loading AI tools
Митрополит Київський — православний і греко-католицький титул і посада предстоятеля Київської митрополії.
 | Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. |
Митрополити Київські і всієї Русі — предстоятелі Київської митрополії в складі Константинопольської православної церкви:
- Михаїл I (988–992)
- Леонтій (992–1008)
- Теофілакт (? — перед 1018)
- Іоанн I (1019–1035)
- Олексій (1020-ті роки)
- Феопемпт (1035–1049)
- Кирил І (? — 1049–1051)
- Іларіон Київський (1051–1055)
- Єфрем I (1055–1061)
- Георгій (1062–1073)
- Іоанн II (до 1077(80)–1089)
- Іоанн III (грек) (1089–1091)
- Єфрем ІІ Переяславський (1091–1097)
- Миколай (1097–1101)
- Никифор I (1104–1121)
- Микита (1122–1126)
- Михаїл II (1130–1145)
- Климент Смолятич (1147–1159)
- Костянтин I (1156–1159)
- Феодор (1161–1163)
- Іоанн IV (1164–1166)
- Костянтин II (1167–1169)
- Михаїл III (1171?–1173?)
- Никифор II (1182–1198)
- Матфей (1200(01)–1220)
- Кирило I (1225–1233)
- Кирило II (1233–1236)
- Іосиф I (1237–1240)
- Петро Акерович (1241–1246)
- Кирило III (1247–1281)
- Никифор ІІІ (1281–1283)
Митрополити Київські і всієї Русі — предстоятелі Київської митрополії в складі Константинопольської православної церкви, що мали осідок у Володимирі-на-Клязьмі та Москві й були під владою ординських ханів (царів) та Володимиро-Суздальських, а згодом Московських князів:
- Максим (1285–1305)
- Петро Ратенський (1308–1326)
- Феогност (1328–1353)
- Олексій Бяконт (1354–1378)
- Михаїл Митяй (1378–1380), архімандрит, наречений митрополитом Великої Русі (намісник)
- Кипріан (1378–1382)
- Пимен (1382–1383)
- Діонісій I (1384–1385)
- Кипріан (1390–1406)
- Фотій (1409–1431)
- Ісидор (1433–1458)
- Іона Одноушев (1442–1461), не був затверджений Константинопольською православною церквою
Митрополити Київські і всієї Русі (Київські і Литовські) — предстоятелі Київської (Литовсько-Руської) митрополії в складі Константинопольської православної церкви, поставлені для західноруських земель, що перебували під владою Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського:
- Теофіл (1330–1353)
- Теодорит (1351–1354), не визнавався Константинопольською православною церквою, висвячений в Болгарії
- Роман (1354–1362), митрополит Київський і Литовський
- Кипріан (1375–1406), у 1375–1378 та у 1382–1390 роках був митрополитом Київським і Литовським (а не Київським і всієї Русі)
- Григорій I (1414–1419), митрополит Київський і Литовський, не був затверджений Константинопольською православною церквою
- Герасим (1432–1435)
Митрополити Київські, Галицькі і всієї Русі — предстоятелі Київської митрополії в складі Константинопольської православної церкви, утвореної в 1459 році після відриву Московської митрополії від Константинопольської церкви:
- Григорій II Болгаринович (1458–1473)
- Мисаїл Пструч (1474–1480), не був затверджений Константинопольською православною церквою
- Спиридон (1475–1481), затверджений Константинопольською православною церквою, однак, реально не управляв митрополією через спротив Мисаїла Пструча
- Симеон (1481–1488)
- Іона I Глезна (1488–1494)
- Макарій I (1495–1497)
- Іосиф I Болгаринович (1498–1501)
- Іона II (1503–1507)
- Іосиф II Солтан (1508–1521)
- Іосиф III Русин (1522–1533)
- Макарій II Московитянин (1534–1555)
- Сильвестр Белькевич (1556–1567)
- Іона III Протасевич (1568–1577)
- Ілія Куча (1577–1579)
- Онисифір Дівочка (1579–1589)
- Михайло Рогоза (1589–1596)
Традиційно Лазар Баранович позначається, як такий собі "мєстаблюстітєль" Київської митрополії, будучи архієпископом Чернігівським, але у Статтях для заспокоєння руського народу Чернігівська епархія у Київській митрополії не згадується. Баранович також був учасником Святого Синоду Московського Патріархату.
Після Андрусівського перемир'я 1667 року Київська митрополія виявилася розділеною. Митрополича кафедра опинилася у кордонах Московського царства разом з єпархією Могилівською і Оршанською, тоді як Львівська, Перемиська та Луцька єпархії опинилися відокремлиними від метрополії і керувалися фактично Львовом або єпископом Перемишля Антонієм.
| Православні митрополити | Унійні митрополити |
|---|---|
Митрополити Київські, Галицькі і всієї Русі — предстоятелі Київської митрополії в складі Константинопольської православної церкви, відновленої у 1620 році:
|
Митрополити (архієпископи) Київські, Галицькі і всієї Русі — предстоятелі унійної Руської митрополії в складі Католицької церкви від Берестейської унії до заборони унійної церкви в Російській імперії Катериною II:
|
Митрополити (архієпископи) Київські, Галицькі і всієї Малої Русі — предстоятелі Київської митрополії в складі Московської церкви та Православної російської церкви (Відомства православного сповідання):
|
|
Митрополити (архієпископи) Київські та Галицькі — предстоятелі Київської митрополії (на правах єпархії) в складі Православної російської церкви (Відомства православного сповідання):
|
1795 року наказом імператриці Катерини ІІ Теодосій Ростоцький був затриманий у Петербурзі під домашнім арештом. Його наступники також були повністю залежні від російської влади, не були визнані Папою Римським.
24 лютого 1807 р. Папа Римський Пій VII підписав буллу In universalis Ecclesiae regimine, якою відновив Галицьку митрополію, затвердив номінанта і визнав за ним усі права, що ними користувалися Київські митрополити. Титул предстоятеля став митрополит Галицький, архієпископ Львівський. |
Митрополити Київські та Галицькі — предстоятелі Української автономної православної церкви в складі Російської православної церкви, що існувала з 1918 до 1921 року:
- Антоній Храповицький (1918–1919)
- Назарій Блінов (1919–1921), єпископ Черкаський, місценаглядач митрополичого престолу
Митрополити Київські та всієї України — предстоятелі Українська автокефальна православна церква, що діяла на території України з 1919 до 1937 року:
Митрополити Київські та Галицькі — предстоятелі Української синодальної (обновленської) церкви, що діяла на території України з 1925 до 1946 року:
Митрополити (архієпископи) Київські та Галицькі — предстоятелі Київської єпархії Українського екзархату в складі Російської православної церкви:
- Михаїл Єрмаков (1921–1929); у 1921–1923 — єпископ Гродненський і Берестейський, керівник Київської єпархії; у 1924–1929 — митрополит Київський, екзарх України
- Георгій Делієв (1925–1928), єпископ Богуславський (згодом — єпископ Таращанський), тимчасовий керівник Київської єпархії
- Сергій Куминський (1925–1930), єпископ Бершадський, тимчасовий керівник Київської єпархії
- Димитрій Вербицький (1930–1932), архієпископ
- Сергій Гришин (1932–1934), архієпископ
- Костянтин Дяков (1934–1937), митрополит, екзарх України
- Миколай Ярушевич (1941), митрополит, екзарх України
- Іоанн Соколов (1944–1964), митрополит, екзарх України
- Іоасаф Лелюхін (1964–1966), митрополит, екзарх України
- Аліпій Хотовицький (1966), архієпископ Вінницький і Брацлавський, тимчасовий керівник Київської єпархії
- Філарет Денисенко (1966–1990), архієпископ, з 1968 — митрополит, екзарх України
| Предстоятелі УПЦ Московського патріархату | Предстоятелі автокефальної Української Православної Церкви (ПЦУ) | Предстоятелі УАПЦ (1990-2018) | Предстоятелі Української греко-католицької церкви |
|---|---|---|---|
| З титулом Митрополит Київський і всієї України
З титулом Митрополит в Києві:
|
З титулом Митрополит Київський і всієї України
|
З титулом Митрополит Київський і всієї України | З титулом Верховний архієпископ Києво-Галицький, Митрополит Київський |
- Епіфаній Думенко (з 2018)
- С. І. Білокінь. Київські Ієрархи, загальний перелік київських єпископів, архієпископів, митрополитів і патріархів // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 274. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Назарко І., «Київські і Галицькі митрополити», м. Торонто (Канада), 1962 р.
- Митрополити Київські
- Київські митрополити (до 1708 року)
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
