Мис Вільямс— скелястий мис, що утворює північну кінцівку Варненського півострова і північно-східну частину острова Лівінгстон архіпелагу Південні Шетландські острови, Антарктида. Відокремлений від островів Зед на півночі Ігнацьким проходом.
Про відкриття Південних Шетландських островів вперше повідомив 1819 року Вільям Сміт, капітан брига Вільямса, який побачив цей мис 19 лютого того ж року. Видання 1820 року свідчить, що Вільям Сміт дав ім'я цьому мису.
Географічні координати мису: 62°27′08″пд.ш.60°08′11″зх.д.. Мис лежить за 9,47 км на північ від вершини Мізії у Видинських висотах, за 8,8 км на схід від острова Спустошення, за 1,5 км на південь від островів Зед і за 5,5 км на захід від Дафф-Пойнт на острові Гринвіч. На карти мис наносили британці 1822 року, чилійці 1971, аргентинці 1980, іспанці 1991 і болгари 2005 і 2009 року.
Isla Elefante і Isla Trinidad. Карта hidrográfico a escala 1: 500000— 1: 350000. Вальпараїсо: Інститут гідрографіки де Армада де Чилі, 1971 рік.
Острів Шетланд-дель-сюр-де-Ісла 25 де Майо та острів Лівінгстон. Карта hidrográfico a escala 1: 200000. Буенос-Айрес: Servicio de Hidrografía Naval de la Armada, 1980.
Islas Livingston y Decepción. Map topográfico a escala 1: 100000. Мадрид: Servicio Geográfico del Ejército, 1991.
Л.Л.Іванов та ін., Антарктида: Острів Лівінгстон та острів Гринвіч, Південні Шетландські острови (від англійської протоки до протоки Мортон, з ілюстраціями та розповсюдженням крижаного покриву), топографічна карта масштабу 1: 100000, Комісія антарктичних топонімів Болгарії, Софія, 2005