Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Миколас Біржішка (лит. Mykolas Biržiška; 24 серпня 1882, Векшні біля Можеєк — 24 серпня 1962, Лос-Анжелес) — литовський революціонер, сиґнатор Акту про незалежність Литви від 16 лютого 1918 року.
Також ректор Вільнюського університету під час Другої світової війни.
Миколас Біржішка | |
---|---|
Mykolas Biržiška | |
Народився | 24 серпня 1882 Векшні біля Можеєк |
Помер | 24 серпня 1962 (80 років) Лос-Анжелес |
Країна | Литва |
Діяльність | історик літератури |
Alma mater | Юридичний факультет Московського державного університетуd і Šiauliai Gymnasiumd |
Знання мов | литовська[1] |
Заклад | Університет Вітовта Великого, Baltic Universityd, Žarijad, Vilniaus žiniosd і Visuomenėd |
Посада | депутат Сейму Литвиd |
Партія | Соціал-демократична партія Литви |
Батько | Antanas Biržiškad |
У шлюбі з | Bronislava Biržiškienėd |
Нагороди | Doctor Honoris Causa at the Vytautas Magnus Universityd |
Народився у шляхетній литовській родині. Двічі виключений з гімназії у Шауляї після того, як він відмовлявся відвідувати служби у православному соборі, а також після організації зустрічей на тему національних інтересів Литви. Щоправда, пізніше йому дозволили закінчити навчання.
Вивчав право у Московському державному університеті до 1907. Заарештований на студентській зустрічі 1902 і відбув частину дворічного покарання, але йому вдалося знову вступити до університету. Після повернення до Вільнюса, він узяв участь у національному визвольному русі, часто пишучи статті до періодичних видань. Пізніше працював з Комітетом полегшення наслідків війни. Тоді він також працював асистентом Тадеуша Врублевського.
1915 став директором першої Литовської Вищої школи у Вільнюсі.
Разом зі своїми однодумцями написав листа до Президента США Вудро Вільсона з проханням про підтримку незалежності Литви.
1918 його обрано членом Таріби, 16 лютого підписав Акт про незалежність Литви. Протягом короткого часу був міністром освіти у другому Кабінеті міністрів, займався повторним відкриттям Вільнюського університету.
Після анексії Вільнюса Польщею 1920, Біржішка не залишив окуповані території Литви. Влітку 1921 проти нього порушили кримінальну справу за статтю у польській газеті «Straż Litwy» — його захищав адвокат Тадеуш Врублевський. Ще раз заарештований 1922, відбував покарання у Лукишський в'язниці. У лютому 1922 польська окупаційна влада звинуватила його у державній зраді й засудила до розстрілу; лише втручання Ліги Націй вберегло його від смерті. Він був одним із 32 литовців, яких вигнали з Вільнюса 20 вересня 1922 і доставили до розташування литовської армії.
У 1926—1927 рр. був ректором Литовського університету.
Після депортації він поїхав до Каунаса, тимчасової столиці Литви, де він став професором літератури в університеті Вітаутаса Великого. У цей час він був редактором Литовської Енциклопедії, учасником кількох соціальних та культурних організацій. Біржішка пізніше став ректором Вільнюського університету (1940 — березень 1943, осінь 1944).
Після другої радянської окупації Литви 1944 року, Біржіжка евакуювався до Німеччини, був професором Балтійського університету в Гамбурзі та Пінеберзі. Поїхав до США 1949. Там він повернувся до свого давнього захоплення фольклором і народними танцями. Помер 1962.
Біржішка належав до відомого шляхетного роду. Його прадід Миколас Біржішка був представником у польському Сеймі коли Конституція 3 травня була прийнята у 1791 році; його дідусь Леонардас Біржішка був активним учасником повстання 1830—1831 року; його брати, Вацловас Біржішка та Вікторас Біржішка, були також лідерами литовської громади. Його батько, лікар Антанас Біржішка, відхилив можливість професорства в Московському університеті, щоб практикувати медицину в сільській місцевості Литви.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.