Мика

Ми́ка — річка в Україні, в межах Черняхівського, Коростишівського та Радомишльського районів Житомирської області. Ліва притока Тетерева (басейн Дніпра).

Мика
Річка Мика в Радомишлі, жовтень 2009 р.
50°24′01″ пн. ш. 28°45′30″ сх. д.
Витік	в околицях села Високого
• координати	50°24′01″ пн. ш. 28°45′30″ сх. д.
Гирло	Тетерів
• координати	50°29′54″ пн. ш. 29°14′36″ сх. д.
Басейн	Тетерів→Дніпро→Чорне море
Країни:	Україна
Регіон	Житомирська область
Довжина	42 км
Площа басейну:	791 км²
Притоки:	Свинолужка (права); Бистріївка (ліва)

Довжина 42 км. Площа басейну 791 км².

Бере початок в околицях села Високого, тече на схід та північний схід. Впадає у Тетерів на східних околицях міста Радомишля.

На річці споруджено численні стави. Особливо великі вони в районі сіл Минійок, Травневого та Глиниці, а також на південній околиці Радомишля, в селі Папірня. В самому Радомишлі, де проходить міст, який з'єднує Радомишль і Микгород, також є гребля. Вона перегороджує Мику, створуючі ставок, який простягається аж до місцевого пивзаводу. Ставок замулений і зарослий, але досить зарибнений. Значне підживлення для Мики має також річка Коробочка, яка бере початок в околицях села Чайківка і впадає в Бистріївку. Протягом свого протікання Мику підживлюють значні джерела і річка-струмок Черча, який бере початок у полі на західній околиці Радомишля.

Річка Мика має практичне значення для регіону. Значна мережа ставків дає можливість для рибальства. В річці водяться щуки, коропи, карась, лин, окунь, лящ, плотва, краснопір, бичок та інші риби. Місцеве населення заготовляє сіно і випасує худобу. На Папірні на річці був побудований млин, який майже все ХХ століття молов зернові для жителів району. Тепер він перебудований на музей української ікони. Завдяки м'якій воді У Радомишлі напочатку ХХ століття був закладений чехами братами Альбрехтовими пивоварний завод, який працює і нині. В 60-х роках ХХ століття у Папірні на греблі ставка була побудована мала гідроелектростанція, яка виробляла електричний струм для місцевих потреб.

Притоки: Свинолужка (права); Бистріївка (ліва).

• Назву річки виводять від молдавського мик, мика — «малий». Дослівно: «Невеличка річка». Гадають, перенесені волохами-переселенцями. Найдавнішою формою назви був варіант Мук. Звідси ж і назва давньоруського міста Микгород на річці Мик, нині частина Радомишля.

Джерела

• Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 361 (Мика № 1)
• «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 90. — (№ 1481).
• Топонімічний словник України
• Водний фонд Житомирської області (Житомирський облводгосп.. м.Житомир. 2003р.)
• пол. Koroboczka, dopływ Myki^[1]

Примітки

1. Стаття Koroboczka, dopływ Myki у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том IV (Kęs — Kutno) з 1883 року (пол.)