Мещеряков Володимир Миколайович (політик)

Володи́мир Микола́йович Мещеряко́в (23 квітня 1885(18850423), село Розсказово Тамбовського повіту Тамбовської губернії, тепер місто Тамбовської області, Російська Федерація — 15 січня 1946, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, дипломат, народний комісар земельних справ УСРР. Член ВЦВК кількох скликань. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) у 1925—1927 роках. Член ЦК КП(б)У з 6 березня 1919 по 17 березня 1920 року. Член Політбюро ЦК КП(б)У з 6 березня по 2 серпня 1919 року, кандидат у члени Політбюро ЦК КП(б)У з 2 по 24 серпня 1919 року.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мещеряков.

Мещеряков Володимир Миколайович
Народився	23 квітня (5 травня) 1885  Расказово, Розсказовська волостьd, Тамбовський повітd, Тамбовська губернія, Російська імперія
Помер	15 січня 1946(1946-01-15)[1] (60 років)  Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Російська імперія →  СРСР
Діяльність	державний діяч, політик
Alma mater	Санкт-Петербурзький політехнічний інститут[d]
Знання мов	російська[1]
Членство	Всесоюзне товариство старих більшовиків
Партія	РСДРП(б)

Життєпис

Походив з родини доглядача міської лікарні Тамбова. З огляду на бідність родини засоби на освіту здобував уроками та переписуванням казенних паперів. Після закінчення навчання в Тамбовському реальному училищі поступив на механічне відділення Петербурзького політехнічного інституту.

Член РСДРП(б) з 1905 року, брав участь у революційних гуртках та в діяльності військової організації при Петербурзькому комітеті РСДРП як пропагандист.

Був заарештований, відповідно постанови військового суду з 1906 до 1911 року відбував каторгу в ізоляторі «Хрести» та Шліссельбурзькій фортеці. У 1911 році висланий на вічне поселення до Манзурської волості Верхоленського повіту Іркутської губернії (Сибір).

На засланні перебував до 1913 року, згодом втік за кордон та оселився в Парижі (Франція), де познайомився з Володимиром Леніним.

Після Лютневої революції повернувся до Петрограда, член Рождественської районної ради міста та відповідальний організатор Рождественського районного комітету РСДРП(б) Петрограда. У липні 1917 року став головою Спілки вантажників Виборзького району Петрограда та відповідальним організатором Виборзького районного комітету РСДРП(б). Займався створенням в місті загонів Червоної гвардії. Учасник Жовтневого перевороту 1917 року в Петрограді.

У 1918 році — секретар та член колегії Народного комісаріату землеробства РРФСР.

1919 року — народний комісар земельних справ Української СРР. Виступає спільно з головою РНК УСРР Х.Раковським і секретарем ЦК КП(б)У Пятаковим ініціатором галоповано пришвидшеного запровадження «хлібних фабрик» — радгоспів і сільськогосподарських комун.

Керівні діячі КП(б)У під час українсько-більшовицької війни. Зліва направо: Олександр Хмельницький, Мойсей Рухимович, Мойсей Грановський, Володимир Юдовський, Климент Ворошилов, Володимир Мещеряков, Микола Подвойський, Анжеліка Балабанова, Християн Раковський, Микола Скрипник, Володимир Затонський.

Земельна політика в його виконанні була аж такою непопулярною і антиселянською, що стала однією із складових, котрі призводили до збройних виступів українського селянства проти радянської влади. Влітку 1919 її вимушено визнало хибною ЦК РКП(б). У 1919 році також був начальником селянської секції політичного управління 12-ї армії РСЧА.

У листопаді 1919 — 1920 року — голова виконавчого комітету Новгородської губернської ради. З грудня 1919 по березень 1920 року — відповідальний секретар Новгородського губернського комітету РКП(б).

У травні 1920 — січні 1921 року — голова Тамбовського губернського комітету РКП(б). У 1921 році — заступник голови виконавчого комітету Тамбовської губернської ради; уповноважений ВЦВК та ЦК РКП(б) у Симбірську.

У листопаді 1921 — червні 1922 року — відповідальний секретар Симбірського губернського комітету РКП(б).

У червні 1922 — 1928 року — заступник начальника Головного управління політичної освіти (Головполітпросвіту) Народного комісаріату освіти РРФСР та член колегії Народного комісаріату освіти РРФСР.

У 1928—1930 роках — заступник завідувача відділу роботи на селі ЦК ВКП(б).

У 1930 році працював у Повноважному представництві СРСР у Франції, з 1930 по 1931 рік — у Повноважному представництві СРСР у Швеції. У травні 1931 — 1936 року — 1-й секретар Місії СРСР у Норвегії

Член ВЦВК кількох скликань та делегат партійних з'їздів, член центральної лічильної комісії 14-го з'їзду ВКП(б). 1936—1937 роки — генеральний консул СРСР у вільному місті Данциг. З 1937 року працював в апараті ЦК ВКП(б) та перебував на господарській роботі.

Помер 15 січня 1946 року після важкої і тривалої хвороби. Похований на Новодівичому цвинтарі Москви.

Джерела та література

• І. В. Хміль. Мещеряков Володимир Миколайович [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 633. — ISBN 978-966-00-1028-1.