Метеотрон

Метеотрон (фр. météotron) - штучне теплове джерело конвекції в атмосфері, призначене для створення дощових хмар. Винайдений французьким професором Анрі Дессеном в 1961 році.

Принцип дії

Принцип дії метеотрону на атмосферу полягає у створенні потужного потоку теплого вологого повітря, спрямованого вертикально вгору. В результаті в просторі над метеотроном створюється область зниженого тиску, що може привести до виникнення циклону.

Історія

Уперше пристрій, що послужив в майбутньому основою метеотрону, був випробуваний в 1954 році в околицях французького міста Ланнемезан (фр. Lannemezan)^[1]. Сам метеотрон як готовий винахід був випробуваний Анрі Дессеном в 1961 році^[2]. Він був пристроєм, в якому нагрівалося повітря, що піднімалося в результаті вгору.

У 1979 році досконаліше облаштування "Суперметеотрон" було розроблено в СРСР і побудовано у Вірменській РСР біля озера Севан. Досліди за утворенням штучних опадів провадила Вірменська протиградова воєнізована служба. У нім гаряче повітря створювалося турбореактивними авіадвигунами, що відпрацювали свій ресурс ^[2]. Всього до складу цього метеотрону входило шість двигунів від літака Ту-104. Повітря в установці розігрівалося до 1100 градусів і викидалося вгору зі швидкістю понад 500 м/с, потужність установки перевищувала один гігават^[3].

Див. також

• Кліматична зброя
• Операція «Попай»

Література

• Вульфсон Н. И., Левин Л. М. Метеотрон как средство воздействия на атмосферу / Ин-т прикладной геофизики им. Е. К. Федорова. - М.: Гидрометеоиздат, 1987. – 129 с.

Примітки

1. Meteotron: crea le nuvole e guida i fulmini : [італ.] // Scienza e Vita. — 1964. — № 181.
2. Независимая газета. 27 октября 2004. «Добро пожаловать на рыбалку… в Сахару [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]».
3. Филимонов Л. «Наши» дожди над Севаном // Вокруг света. — 1979. — № 7. — С. 1-5.