Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Метальні машині (допорохова артилерія) — вид військової техніки, що застосовувався в стародавні і середньовічні часи. У загальному випадку являв собою механізми, що перетворюють м'язові зусилля людини в енергію польоту снаряда. Як правило, але не обов'язково, це перетворення здійснювалося за допомогою плавного накопичення потенційної енергії (пружними елементами або противагою) і подальшим різким її вивільненням.
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (березень 2020) |
У побуті метальні машині часто іменуються катапультами, що створює певну плутанину в поняттях, тому що ця назва спочатку стосувалася конкретного типу давньогрецьких стрілометів[1].
Перші метальні машини являли собою великогабаритні станкові варіації різних видів ручної метальної зброї: луків, пращ, пізніше — арбалетів. Зазвичай метальні машини використовувалися як стаціонарна облогова, фортечна чи корабельна артилерія. Перенацілювання і зміна кута піднесення траєкторії снарядів забезпечувалося шляхом повороту всього механізму за допомогою важелів, підбиття клинів, використання станини з вертлюгом або особливих поворотних механізмів. Деякі види метальних машин були побудовані також в полегшених мобільних модифікаціях, оснащених лафетом, полозами або колісним шасі. Такі машини служили для підтримки піхоти на полі бою. Метальні машині могли також використовуватися для допоміжних цілей: військово-інженерних (ліквідації водних і лісових перешкод), сигнальних або абордажних (закидання гарпуна чи гарпакса з прив'язаним тросом з метою підтягти атаковане судно).
У даний час метальні машині застосовуються в основному в мирних цілях, наприклад, для тренування спортсменів у тенісі та в стендової стрільби.
Використовують енергію пружної деформації дощок, пластин, пружин, прутів і складених з них композицій.
Використовують енергію скручених волокон сухожиль, мотузок, волосся тварин і людини.
Метальні машини торсіонного і тенсіонного типів часто об'єднують під загальною назвою невробалістичні.
Використовували енергію противаги, в ролі якого іноді виступає вага або м'язове зусилля людини, спрямоване вниз.
(Грец. літобол, пізньолат. петрарія, фр. пер'єр)
Використовували як кам'яні, так і металеві ядра, горщики і бочки із запальною сумішшю, іноді і більш екзотичні боєприпаси, наприклад відрубані людські голові, бджолині вулики, трупи хворих тварин, шматки гниючого м'яса і т. ін.
Метали стріли, списи, дротики, болти, карро, гарпуни, оковані колоди та інші видовжені снаряди.
Бліди.
Евтітон (у перекладі з давньогрецької — що стріляє горизонтально)
Палінтон (у перекладі з давньогрецької — [машина] для навісної стрільби). Тип, представлений виключно каменометами.
Мобільні метальні машини, що використовуються на полі бою, слабо підготовлені у фортифікаційну плані. Як правило, забезпечувалися колісним шасі або полозами, або мали такі невеликі вагу і компактні розміри, що могли легко транспортуватися нечисленною обслугою.
Важкі, стаціонарні механізми, як правило, великої потужності і дальності стрільби, були застосовувані для руйнування фортечних споруд, ураження живої сили захисників, закидання різних шкідливих боєприпасів, в окремих випадках навіть викритих ворожих шпигунів, на територію противника.
Вели вогонь по облоговим машинам, укріпленим позиціям і скупченнях живої сили супротивника з вогневих точок всередині фортечних споруд. До цього ж типу можна умовно віднести берегові і корабельні гармати.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.