Меркулов Федір Олександрович

Федір Олександрович Меркулов (липень 1900(1900), селище Вірівка Катеринославської губернії, тепер Донецької області — 9 жовтня 1956, місто Москва) — радянський діяч, народний комісар чорної металургії СРСР. Член ЦК ВКП(б) (1939—1941).

Меркулов Федір Олександрович
Народився	1 липня 1900(1900-07-01) селище Вірівка Катеринославської губернії
Помер	10 жовтня 1956(1956-10-10) (56 років) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	державний службовець
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Меркулов.

Біографія

Народився в липні 1900 року в родині шахтаря. З 1912 року працював на шахтах Донбасу заправником ламп, візником вугілля, слюсарем з ремонту.

У 1918—1919 роках воював у партизанських загонах Червоної гвардії в Донбасі.

Член РКП(б) з березня 1919 року.

З травня 1919 року служив у Червоній армії. У червні 1919 — лютому 1923 року — начальник продовольчої служби 10-ї кавалерійської школи РСЧА в місті Новочеркаську.

У 1923—1924 роках — секретар Бахмутського повітового комітету КП(б)У в Донбасі.

У 1924—1926 роках — секретар Маріупольського районного комітету профспілки металістів.

У 1926—1927 роках — заступник завідувача організаційного відділу Маріупольського окружного комітету КП(б)У.

У 1927—1929 роках — секретар Бердянського районного комітету КП(б)У.

У 1929—1930 роках — секретар партійного комітету (на правах районного комітету КП(б)У) на заводі Ілліча в місті Маріуполі.

У 1930—1931 роках — відповідальний інструктор ЦК КП(б) України.

У 1931—1932 роках — заступник начальника Магнітобуду з кадрів. У 1932—1934 роках — начальник будівництва і експлуатації гірничорудного управління Магнітогорського металургійного комбінату.

У 1934—1937 роках — слухач Промислової академії в Москві, закінчив три курси.

У 1937—1938 роках — начальник Головного управління трубної промисловості Народного комісаріату важкої промисловості СРСР.

У 1938—1939 роках — начальник Головного управління металургійної промисловості Народного комісаріату важкої промисловості СРСР.

24 січня 1939 — 17 травня 1940 року — народний комісар чорної металургії СРСР.

У травні 1940 — грудні 1948 року — заступник народного комісара (міністра) чорної металургії СРСР.

Одночасно в 1944—1945 роках — начальник Головуралмету Народного комісаріату чорної металургії СРСР, а з 1945 року — начальник особливого монтажного управління — представник Народного комісаріату чорної металургії СРСР в Німеччині.

У грудні 1948 — грудні 1950 року — заступник міністра металургійної промисловості СРСР.

У грудні 1950 — березні 1953 року — заступник міністра чорної металургії СРСР.

У березні 1953 — лютому 1954 року — заступник міністра металургійної промисловості СРСР.

У лютому 1954 — 9 жовтня 1956 року — заступник міністра чорної металургії СРСР.

Похований в Москві на Новодівочому кладовищі

Нагороди

• два ордени Леніна
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• медалі

Джерела

• Государственная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители. 1923-1991 гг./ Сост. В.И.Ивкин. Москва, «Российская политическая энциклопедия», 1999. (рос.)