Менгісту Хайле Маріам

Менгісту Хайле Маріам^[2] (21 травня 1937(1937-05-21), Galla-Sidamo Governorate^d, Італійська Східна Африка) — прокомуністичний військовий і державний діяч Ефіопії, підполковник (1976), перший президент країни. Один з лідерів ефіопської революції, орієнтований на тісну дружбу та співпрацю з КПРС та СРСР.

Менгісту Хайле Маріам амх. መንግስቱ ኃይለ ማርያም
Прапор Голова Тимчасової військово-адміністративної ради
11 лютого 1977 — 10 вересня 1987 року
Попередник:	Тефері Бенті
Наступник:	Посаду ліквідовано
Прапор 1-й Президент Ефіопії
10 вересня 1987 — 21 травня 1991 року
Попередник:	Посаду започатковано
Наступник:	Тесфає Гебре Кідан
Народження:	21 травня 1937(1937-05-21) (87 років) Galla-Sidamo Governorated, Італійська Східна Африка
Країна:	Ефіопія і Зімбабве
Релігія:	Ефіопська православна церква[1] і атеїзм
Партія:	Робітнича партія Ефіопії і Commission for Organizing the Party of the Working People of Ethiopiad
Нагороди:	Орден Білого Лева I ступеня Орден Хосе Марті
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

1974 року очолив Координаційний комітет збройних сил, поліції та територіальної армії — керівний орган революційного руху за ліквідацію феодально-монархічного ладу в Ефіопії. Після ізоляції та вбивства останнього імператора Ефіопії Хайле Селассіє I у вересні 1974 року став першим заступником голови Тимчасової військово-адміністративної ради (Дерг), що до 1987 року виконувала функції колегіального глави держави. У лютому 1977 року був обраний головою Дерг та його керівних органів — Центрального та Постійного комітетів. Був також главою Тимчасового військового уряду (з грудня 1976) і головнокомандувачем збройних сил. Генеральний секретар ЦК Робітничої партії Ефіопії (1984—1991). У 1987—1991 роках президент і голова Державної ради Ефіопії. З 21 травня 1991 року — в еміграції.

Як керівник держави орієнтувався на побудову в Ефіопії соціалізму. Вважається одним із найжорстокіших правителів XX століття (за роки його правління загинули від 200 тис. до 3 млн осіб — останнє число включає також померлих від голоду). Розпад економіки, голод і війна з сепаратистами в Еритреї привели в 1991 році до його повалення, після чого Хайле Маріам емігрував до Зімбабве, де отримав політичний притулок. На батьківщині Вищий суд Ефіопії заочно засудив Менгісту Хайле Маріама до довічного ув'язнення, а потім до смертної кари.

Примітки

1. https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=805400942952397&id=168901653268999
2. УРЕ. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 9 березня 2017.

Література

• В. І. Головченко. Менгісту Хайле Маріам // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4

Посилання

• Менгисту Хайле Маріам [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]