Медьєр (плем'я)

Медьєр (угор. Megyer, грец. μεγέρη) — одне із семи угорських племен, що входило в давньоугорську конфедерацію племен епохи малого переселення народів, періоду вторгнення в Паннонію кінця ІХ — початку Х ст. та «Завоювання батьківщини на Дунаї» у вигляді заснованої там близько 1000 року християнської монархії — Угорського королівства^[1][2][3].

Медьєр — це головне і найбільше плем'я угорців, від якого відбувається власне самоназва угорців у формі «Magyar» (модьори, мадьари). «Magyar» в більшості випадків використовується для позначення угорського народу, а «Megyer» (Медьєр) в даний період вживається в назвах місцевості; перша назва має давньоугорську форму «mogueri», друга назва у Костянтина Багрянородного має написання «Megyeri» — обидва етноніма є варіантами однієї й тієї ж назви. Цей же етнонім гіпотетично зіставляється з назвою середньовічного міста Маджар, що розташовувався на місці нинішнього Будьонновська^[4].

Плем'я Медьєр згадує Костянтин VII Багрянородний в його праці «Про управління імперією»^[5]. Більшість дослідників серед фінно-угорських родових підрозділів угорське плем'я Megyer зіставляє з етнічними групами мішари, мещера. За тюркською етимологією, Дюла Немет показує досить чітку систему для розшифровки восьми племінних назв відносячи їх до печенігів^[6]. Так за цією версією племінна назв є поєднанням тюркської назви коня і гідності. Арпад Берта (угор. Berta Árpád) теж шукав аналогічне аналогічне рішення, яке б дозволило вирішити питання про ім'я угорських племен. Він вважав, що розшифровка назви місцевостей є головним чинником, що впливає на зміни вимови людьми різних назв, наприклад, в тюркських мовах^[7].

В період початку ХХ ст. за переконанням І. Маркварт (J. Marquart) (1864-1930) цей народ був ототожнений з болгарським племенем Бурзан (Burǰan, Burgan)^[7].

Всі племена, що входили в склад давньоугорську конфедерацію племен^[8]:

1. Єну — (угор. Jenő, грец. γενάχ)
2. Кеси — (угор. Keszi, грец. κασή)
3. Кийр — (угор. Kér, грец. καρή)
4. Кюртдьормот — (угор. Kürtgyarmat, грец. κουςτουγερμάτου)
5. Медьєр — (угор. Megyer, грец. μεγέρη)
6. Нєйк — (угор. Nyék, грец. νέκη)
7. Тор'ян — (угор. Tarján, грец. ταριάνου)
8. Кавари — (угор. Kabarok, грец. κάβαροι)

Примітки

1. András Róna-Tas, Hungarians and Europe in the early Middle Ages: an introduction to early Hungarian history, Central European University Press, 1999
2. George H. Hodos, The East-Central European region: an historical outline, Greenwood Publishing Group, 1999, p. 19
3. S. Wise Bauer, The history of the medieval world: from the conversion of Constantine to the First Crusade [Архівовано 19 серпня 2017 у Wayback Machine.], W. W. Norton & Company, 2010, p. 586
4. Немет Д. Венгерские племенные названия у башкир//Археология и этнография Башкирии. Уфа, 1971. Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 26 грудня 2018.
5. Константин Багрянородный. Об управлении империей. М., Наука, 1991. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 26 грудня 2018.
6. Nemeth G., Ungarische Stammesnamen bei den Baschkiren. «Acta Linguistica», t. 16 (1—2). (Budapest, 1966)
7. Berta Árpád. Eltérő nézetek a magyar törzsnevek eredetéről.. Honfoglalás és nyelvészet. Balassi Kiadó Budapest 1997. ISBN 963-506-108-0.
8. Györffy György. A magyar törzsnevek és törzsi helynevek.. Honfoglalás és nyelvészet. Balassi Kiadó Budapest 1997. ISBN 963-506-108-0.