Військова медицина

Військова медицина — галузь медицини, яка являє собою систему наукових знань і практичних заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я військовослужбовців з метою максимально підняти професійну здатність армії,^[1] а також запобігання бойовим ушкодженням та захворюванням і їх лікування.^[2]

Завдання військової медицини

Умови бойової діяльності військ, в яких здійснюється робота військово-медичної служби, а також особливості бойових уражень і захворювань, що є їх наслідком, унеможливлюють цілковите перенесення у військову медицину теорії і практики цивільної медицини. Військова медицина як окрема галузь медицини зародилась у XVII столітті. Основоположниками російської військової медицини є Матвій Мудров, М. І. Пирогов, М. О. Вельямінов, Б. К. Леонардов, З. П. Соловйов, Ю. І. Смирнов та інші.

Військова медицина включає такі розділи:

• організація і тактика медичної служби,
• військово-польова терапія,
• військово-польова хірургія,
• військова епідеміологія,
• фізіологія військової праці та ін., а також військові розділи майже усіх галузей теоретичної та клінічної медицини.

Військова медицина в Україні

Пам'ятна монета НБУ присвячена військовим медикам

Докладніше: Військова медицина в Україні

Військова медицина в Україні наразі є доволі розвинутою сферою, яка відповідає усім сучасним напрямкам, характерним для розвинутих країн Європи та світу. Наразі йде дієва підготовка до законодавчого затвердження військово-медичної доктрини держави.

Військова медицина в США

Докладніше: Медична Система Національної Катастрофи

Галерея

• 
  Центральний військовий шпиталь у Києві
• 
  Військовий клінічний шпиталь у Вроцлаві
• 
  Військовий клінічний шпиталь Гуанчжоу /Китай/
• 
  Військовий шпиталь у Кобленці /Німеччина/

Примітки

1. Военная медицина // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. VIa. — С. 835—842. (рос. дореф.)
2. Военная медицина // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)

Джерела

• Військова медицина України. Бібліотека наукових статей
• Медична література з військової медицини ^{[недоступне посилання з 11.11.2017]}

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• * НЕВІДКЛАДНА ВІЙСЬКОВА ХІРУРГІЯ. / пер. з англ. — Київ, Наш Формат, 2015. — 568 с., іл. — електронне джерело [Архівовано 24 листопада 2017 у Wayback Machine.] ISBN 978-617-7279-07-4, ISBN 978-617-7279-09-8
• Охорона психічного здоров’я в умовах війни (підручник)
• Очерки истории советской военной медицины. — Л., 1968.
• Організація медичного забезпечення військ: підруч. для студ. вищ. мед. (фармац.) навч. закл. України ІІІ-IV рівнів акредитації / М. І. Бадюк, Ф. М. Левченко, В. П. Токарчук [та ін.] ; під ред. В. В. Паська. — Київ: «МП Леся», 2005. — 430 с.
• История развития медицины и военно-полевой хирургии: моногр. / С. И. Шевченко, В. М. Зыбин, Р. С. Шевченко [и др.]. — Харьков: Городская типография, 2009. — 178 с.

Посилання

• Курс Tactical Combat Casualty Care (TCCC) для бійців [Архівовано 12 листопада 2017 у Wayback Machine.] -|- Курс Tactical Combat Casualty Care (TCCC) для медиків [Архівовано 12 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
• Tactical Combat Casualty Care у збройних силах Канади: уроки, вивчені з Афганської війни [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)