Медична етика
система моральних засад у практиці медицини З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
система моральних засад у практиці медицини З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Медична етика — галузь етичної науки, яка досліджує взаємовідносини медичних працівників між собою та з пацієнтами.[1]
Основні принципи медичної етики сформулював Гіппократ, який започаткував медицину як професію, та постулював вищість інтересів пацієнта над інтересами лікаря.[2]
Медична етика і деонтологія у трудовому колективі будь-якого відділення складаються з трьох основних компонентів:
Вісім основних принципів медичної етики:
Медична етика визначає взаємовідносини за наступними напрямками:
Медична етика включає положення про лікарську таємницю, лікарські помилки, ятрогенію, обов'язки лікаря та пацієнта.
Деонтологія — це складова медичної етики, про проблеми моралі, це сукупність етичних норм і принципів поведінки медичного працівника при виконанні своїх професійних обов’язків.
Медична етика тісно пов'язана з біоетикою, але це не ідентичні поняття. Оскільки наука біоетика виникла еволюційним шляхом в продовження розвитку медичної етики, та охоплює більш широке коло питань.
Медична етика також пов'язана із законом. Але етика і закон не ідентичні поняття. Частіше етика передбачає вищі стандарти поведінки, ніж на те вказує закон.
Етапи становлення медичної етики згідно із вченням Сандро Спінзанті:
Протягом років медична етика спиралась на вчення античних часів: Гіппократа, Галена та ін. На сьогоднішній день прийняті міжнародні документи, які встановлюють та регулюють взаємовідносини у медичні етиці: Женевська декларація ВМА (Всесвітньої медичної асоціації); Міжнародний кодекс медичної етики, прийнятий Генасамблеєю ВМА, який містить положення, згідно з якими, якщо обстеження або лікування вимагають певних знань, які перевищують можливості лікаря, він повинен запросити інших лікарів, що мають відповідну кваліфікацію; Хельсінська декларація прав людини; Хельсінсько-Токійська декларація; Міжнародна декларація про права людини; Декларація про незалежність і професійну свободу лікаря, Декларація про права Хворого Світового Лікарського Товариства.[6]
Для медичного працівника культура спілкування[7] зі співробітниками в колективі — одна з необхідних умов високої ефективності співпраці та праці, морального задоволення.[8][9]
Нормою здорових взаємин медичних працівників один з одним є дбайливе відношення до авторитету — своєму і товаришів. Справедлива думка, що пацієнт і його родичі своє відношення до медицини нерідко будують на основі спостережень за взаєминами між медичними працівниками.
Підходи до етичних питань за даними Світового медичного товариства умовно поділяють на дві групи:
Раціональні підходи: деонтологія, етика чеснот, консеквентіалізм, принциповість.
Нераціональні підходи: інтуїція, імітація, звичка, відчуття (бажання), слухняність.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.