Медаль і премія Резерфорда

Меда́ль і пре́мія Резерфо́рда (англ. Rutherford Medal and Prize) — міжнародна нагорода в галузі ядерної фізики і ядерних технологій, яку присуджує Інститут фізики щодва роки.

Медаль і премія Резерфорда англ. Rutherford Medal and Prize
Країна	Велика Британія
Тип	нагорода з фізикиd
Вручає:	Інститут фізики
На честь:	Ернест Резерфорд
Нагородження
Засновано:	1939
Нагороджені:
Черговість

До бронзової медалі додається грошова винагорода розміром 1000 фунтів стерлінгів, а також сертифікат. Лауреат може бути запрошений прочитати лекцію в Інституті Фізики.

Серед нагороджених є сім лауреатів Нобелівської премії.

Лауреати

Рік	Лауреат	Обґрунтування нагороди
1942	Гарольд Ропер Робінсон[en]	—
1944	Джон Дуглас Кокрофт	—
1946	Марк Лоуренс Оліфант	—
1948	Ернест Марсден	—
1950	Александер Сміт Рассел (англ. Alexander Smith Russell)	—
1952	Рудольф Пайєрлс	—
1954	Патрік Блекетт	—
1956	Філліп Ді[en]	—
1958	Нільс Бор	—
1960	Сесіль Френк Павелл	—
1962	Деніз Вілкінсон[en]	—
1964	Пітер Фаулер[en]	—
1966	Петро Капиця	—
1968	Браян Флаверс[en]	—
1970	Семюел Девонс[en]	—
1972	Оге Нільс Бор	—
1973	Джеймс Макдональд Кассельс (англ. James MacDonald Cassels)	—
1974	Альберт Едвард Літерленд[en]	—
1976	Джоан Маї Фріман (англ. Joan Maie Freeman) і Роджер Джон Блін-Стойл[de]	—
1978	Пол Тонтон Метьюз[en]	—
1980	Пол Гейлард Мерфі (англ. Paul Gayleard Murphy) і Джон Джеймс Трешер (англ. John James Thresher)	—
1982	Девід Моріс Брінк[en]	—
1984	Пітер Хіггс і Томас Кіббл	—
1986	Алан Естбері[en]	—
1988	Джон Доуелл[en] і Пітер Калмус[en]	—
1990	Роджер Джуліан Ноель Філліпс (англ. Roger Julian Noel Phillips)	—
1992	Ервін Габатулер[en] і Террі Слоан (англ. Terry Sloan)	—
1994	Джеймс Філіп Еліотт[de]	—
1996	Девід Вернон Багг (англ. David Vernon Bugg)	—
1998	Ентоні Майкл Гілас (англ. Anthony Michael Hillas)	—
2000	Вільям Роберт Філліпс (англ. William R. Phillips)	—
2002	Пітер Джон Дорнан[en], Девід Плейн (англ. David Plane) і Вілбер Венус (англ. Wilber Venus)	—
2004	Девід Л. Ворк (англ. David L. Wark)	—
2006	Кен Піч (англ. Ken Peach)	«За його внесок у фізику високих енергій як керівника ключових експериментів ЦЕРН стосовно порушень CP-інваріантності, а також як керівника напряму фізики частинок в лабораторії Резерфорда — Еплтона[en], де він відігравав ключову роль у розвитку прискорювачів частинок»
2008	Алан Копстейк (англ. Alan Copestake), Стівен Валлі (англ. Stephen Walley), Джон Стюарт Кілті (англ. John Stewart Kiltie), Кріс Вестон (англ. Chris Weston) і Браян Гріффін (англ. Brian Griffin)	«За розробку довготривалої активної зони ядерного реактора для підводних човнів Великобританії»
2010	Мартін Фрір[en]	«За відкриття існування ядерних конфігурацій, аналогічних до молекул, та демонстрацію існування кластеризації у ключових легких ядрах, в одній із давніх проблем у цій галузі»
2012	Пітер Батлер[en]	«За його видатний внесок у галузі експериментальної ядерної фізики та його динамічний внесок у майбутній напрямок досліджень»
2016	Джон Александер Сімпсон[en]	«За його видатне лідерство у розробці нових детекторних технологій та систем експериментального дослідження ядерної фізики у Великій Британії та Європі, та за його істотний внесок у наше розуміння структури атомних ядер, особливо у виявленні нових властивостей ядер на межах кутового моменту, деформації та стабільності»
2014	Пол Нолан[en]	«За його видатний внесок у ядерну структуру в екстремальних умовах кутового моменту та його провідну роль у розвитку сегментованої технології германієвих детекторів»
2019	Філіп Вокер[de]	«За досягнення у розумінні метастабільних ядерних станів: їх походження, властивостей та застосувань»
2021	Майкл Бентлі[de]	«За розуміння фундаментальних симетрій в атомних ядрах та їх зв'язку з основними взаємодіями нуклонів»
2022	Kieran Thomas Flanagan	«За новаторський внесок у лазерну спектроскопію екзотичних ядер, зокрема використання резонансної іонізації та її застосування до одноатомної чутливості в мас-спектрометрії та аналізі слідів металів для тестування навколишнього середовища»

Посилання

• Лауреати (англ.)