Мегариса рогохвостова

Мегариса рогохвостова (Megarhyssa superba) — вид комах з родини Ichneumonidae. Корисний ентомофаг.

? Мегариса рогохвостова
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Членистоногі (Arthropoda) Клас: Комахи (Insecta) Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera) Родина: Ichneumonidae Рід: Megarhyssa Вид: Мегариса рогохвостова
Біноміальна назва
Megarhyssa superba (Schrank, 1781)
Посилання
Вікісховище: Megarhyssa superba Віківиди: Megarhyssa superba

Морфологічні ознаки

Один з найбільших за розміром їздець, тіло якого завдовжки 32–37 мм; яйцеклад самиць в 1,1–1,6 рази більший за довжину тіла. Наличник у профіль заокруглений, з майже прямим апікальним краєм, посередині з більш-менш чітким округлим виступом, від жовтого до коричневого з чорною плямою апікально на 0,2–0,4 поверхні виступу. Голова, груди, черевце від жовто-коричневих до чорних. Лице жовте цілком або лише латерально. У самиць жовті латеральні плями на 3–5 терґітах черевця майже квадратні, наперед простягаються за дихальця. У самців черевце майже чорне, генітальні пластинки вентро-апікальні з великою овальною плямою з щетинок.

Поширення

Ареал охоплює також Західну та Центральну Європу, ряд регіонів Росії — північно-західні та центральні райони європейської частини, Далекий Схід (Приморський край, о. Сахалін).

Один з 3 відомих в фауні України видів роду Megarhyssa. Населяє Полісся, Лісостеп та Закарпаття (м. Ужгород).

Особливості біології

Дає 1 генерацію на рік. На стадії личинки — зовнішній паразит личинок різних комах-ксилофагів, переважно рогохвостів (Siricidae). Зустрічаються у мішаних та листяних лісах: на вирубках, на пеньках або стовбурах повалених дерев, на стовбурах дерев, що всихають, в місцях, які добре прогріваються сонячним промінням. Самиці довгим яйцекладом пробуравлюють товстий шар деревини, досягаючи в такий спосіб хазяїна, і відкладають на нього одне яйце. Час свердління каналу в деревині — 32–45 хв. Перед відкладанням яйця самиця необоротно паралізує хазяїна. Зимує личинка в деревині у власному коконі.

Загрози та охорона

Загрози: знищення сухих та всихаючих дерев під час санітарних вирубок лісу, застосування хімічних засобів охорони лісу тощо.

Охорона не проводиться. Популяції охороняються у листяних і мішаних лісах на території природних заповідників і заказників. У інших місцях існування виду доцільно створювати ентомологічні заказники.

Посилання

• Червона книга України [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]