Маяк (виробниче об'єднання)

Виробниче об'єднання «Маяк» — федеральне державне унітарне підприємство з виробництва компонентів ядерної зброї, ізотопів, зберігання та регенерації відпрацьованого ядерного палива, розташоване в місті Озерськ Челябінської області.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Маяк (значення).

Маяк

рос. Маяк
55°42′00″ пн. ш. 60°46′47″ сх. д.
Тип	ядерна установка і підприємство
Правова форма	Унітарне підприємство
Галузь	енергетика
Засновано	1948
Штаб-квартира	Озерськ і Челябінська область
Виторг	195 000 000 $ (1994)[1]
po-mayak.ru
Маяк у Вікісховищі

Об'єднання обслуговує Кольську, Нововоронезьку і Білоярську атомні станції, а також переробляє ядерне паливо з атомних підводних човнів і атомного криголамного флоту.

Виробництво

• реакторне,
• радіохімічне,
• хіміко-металургійне,
• радіоізотопне,
• приладобудівне.

Історія

23 серпня 1946 було прийнято постанову Уряду про будівництво перших черг комбінату № 817 з виробництва плутонію (Челябінськ-40; ПО «Маяк»). До складу комбінату спочатку входили три об'єкти: об'єкт «А» — промисловий реактор, об'єкт «Б» — радіохімічний завод, об'єкт «В» — металургійний завод. Науковим керівником комбінату 817 був І. В. Курчатов; директорами комбінату на стадії його створення і становлення були П. Т. Бистров, Є. П. Славський, Б. Г. Музруков; головним інженером був Є. П. Славський; начальником будівництва — М. М. Царевський, головним інженером будівництва — В. А. Саприкін.

Початок історії ПО «Маяк» і міста Озерська поклали перші працівники заводу N817. Генеральний план будівництва підприємства з переробки збройового плутонію, прийнятий у квітні 1946 р., передбачав спорудження житлового селища на 5 тис. осіб.

Аварія 1957 року

Докладніше: Киштимська аварія

29 вересня 1957 року на підприємстві сталася техногенна аварія — через порушення системи охолодження зруйнувалася ємність із високорадіоактивними відходами. Вибух повністю зруйнував ємність із неіржавної сталі, яка містила 70—80 т відходів, зірвав і відкинув убік на 25 метрів бетонну плиту перекриття каньйону — комірки для ємності у заглибленій бетонній споруді. Зі сховища в навколишнє середовище було викинуто суміш радіонуклідів загальною активністю 20 млн Кі.

Радіоактивні речовини рознесло на сотні квадратних кілометрів. Заражена територія, що утворилася внаслідок наслідків аварії, називається «Східно-Уральський радіоактивний слід»^[2].

Викид радіації 2017 року

Докладніше: Підвищення радіоактивності у повітрі в Європі восени 2017

У листопаді 2017 року в районі підприємства «Маяк» було зареєстровано аномально високий рівень радіації^[3]. Одночасно сліди радіоактивного штучного ізотопу рутенію-106 поширилися Європою у вересні та жовтні^[4]. Такого викиду в континентальному масштабі не було з часів аварії на ЧАЕС. У січні 2018 року Французький інститут радіозахисту та ядерної безпеки (англ. Institute of Radioprotection and Nuclear Security) повідомив, що джерело забруднення знаходиться на півдні Уральських гір Росії^[5]. У доповіді виключається можливість випадкового викиду з ядерного реактора, заявляючи, що це, ймовірно, пов'язане з переробленням використаного ядерного палива^[5].

І російський уряд, і «Росатом» тоді заперечували факт випадкового витоку на «Маяку»^[6][7]. Та все ж 20 листопада Росія визнала свою причетність до забруднення, але продовжувала приховувати його джерело, заявляючи, що причиною забруднення міг стати супутник, що згорів у атмосфері^[8].

Історія в датах

• 9 червня 1948 — виведено на проєктну потужність перший в СРСР уран-графітовий промисловий реактор «А» («Аннушка»). Зупинений 16 червня 1987.
• 22 грудня 1948 — введено в експлуатацію радіохімічний завод з виділення збройового плутонію.
• 26 лютого 1949 — введено в експлуатацію хіміко-металургійне виробництво.
• Червень 1949 — отримано необхідну кількість плутонію для виготовлення першої атомної бомби, яка була випробувана 29 серпня 1949.
• Червень 1950 — березень 1966 — введені в експлуатацію сім реакторів для напрацювання збройового плутонію, останній з них був зупинений 1 листопада 1990.
• 1955 — створено дослідно-промисловий цех для виробництва радіоактивних ізотопів.
• 8 червня 1962 — введено в експлуатацію завод з виробництва радіоактивних ізотопів.
• 1977 — введено в експлуатацію комплекс РТ-1 по регенерації опроміненого ядерного палива.
• 9 березня 1982 — введено в експлуатацію реактор «Руслан».
• 2 травня 1988 — введено в експлуатацію реактор «Людмила».
• 25 червня 1991 — введено в експлуатацію цех заскловування високоактивних рідких відходів.
• 1997 рік — на підприємстві розпочато реалізацію програми високозбагачений уран — низькозбагачений уран «рос. ВОУ - НОУ».
• 1999 рік — розпочато широкомасштабну конверсію промислових реакторів.
• 2003 рік — прийнято в експлуатацію Сховище радіоактивних матеріалів (ХДМ — рос. Хранилище делящихся материалов).
• 2008 рік — початок реалізації Федеральної цільової програми «Ядерна та радіаційна безпека».

Посилання

• Офіційний сайт ВО «Маяк» [Архівовано 25 березня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
• Сайт «Уральский Чернобыль: трагедия татар» [Архівовано 16 січня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
• Жорес Медведєв «Ядерна катастрофа на Уралі», 1979 р.(рос.)
• ВО Маяк [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
• Історія створення ядерного ГУЛАГу [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)

Примітки

1. Рейтинг крупнейших компаний России по объему реализации продукции — Expert RA.

   d:Track:Q4530592
2. Щур, Марія (28 квітня 2021). Заперечення, неправда і міфи. Як СРСР приховував найбільшу ядерну аварію перед Чорнобилем. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
3. Walker, Shaun; Devlin, Hannah (21 листопада 2017). Russian nuclear facility denies it is source of high radioactivity levels. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 26 квітня 2023.
4. Вчені зафіксували сплеск радіації в кількох країнах Європи. www.unian.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
5. Вчені довели, що загадкова радіоактивна хмара з рутенієм-106 прийшла до Європи з Росії. Що сталося на заводі під Челябінськом. ТСН.ua (укр.). 16 серпня 2019. Процитовано 26 квітня 2023.
6. Що відомо про радіоактивну хмару, яка накрила Європу. nv.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
7. Mishandling of spent nuclear fuel in Russia may have caused radioactivity to spread across Europe. www.science.org (англ.). Процитовано 26 квітня 2023.
8. Свобода, Радіо (8 грудня 2017). «Росатом»: джерелом радіоактивного викиду восени міг бути згорілий в атмосфері супутник. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.