Loading AI tools
Мацей (Матіаш[1]) Пстроко́нський (пол. Maciej Pstrokoński; 1553 — 29 червня 1609) — державний діяч Речі Посполитої, священик і єпископ Римо-Католицької Церкви. Представник шляхетського роду Пстроконських гербу Порай[2]. Син Збіґнєва Пстроконського та Барбари Гаєвніцької. Великий канцлер коронний (1606–1609), сенатор. Великий підканцлер коронний (1605—1606), великий референдар коронний (1599—1605). Єпископ перемишльський (19 березня 1601–1608) і куявський (5 листопада 1608—1609)[3]. Навчався в Італії. Брав участь у походах польського короля Сигізмунда ІІІ Вази проти шведів (1593, 1598) та битві під Гузовим (1607). Політичний опонент Яна Замойського. Помер у Рацьонжі, Польща.
| Мацей Пстроконський пол. Maciej Pstrokoński | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1606 — 1609 | ||
| Попередник: | Ян Замойський | |
| Наступник: | Вавжинець Гембицький | |
| Народження: |
1553 невідомо | |
| Смерть: |
29 червня 1609 Рацьонж, Польща | |
| Поховання: | Basilica Cathedral of St. Mary of the Assumptiond | |
| Національність: | поляк | |
| Країна: | Річ Посполита | |
| Релігія: | католик | |
| Рід: | Пстроконські | |
Походив з середньозаможної шляхти, що мала спільне «гніздо» з Буженьськими. Родове прізвище взяли від назви села Пстроконє. Син військовика, каштеляна конарського серадзького, дідича села Лігота коло Буженіна Спитка Пстроконського (за даними Каспера Несецького — Збігнєва) та його дружини Барбари Гаєвницької з Гаєвник — сестрениці познаньського єпископа Яна Любраньського, вдови Станіслава Запольського. Брат велюньського каштеляна Яна з Бузеніна Пстроконьського.[4]
Навчався спочатку у Відаві, в Серадзі, з осені 1568-го — у Краківському університеті (головний вчитель — Станіслав Соколовський). 1574 року його взяв на свій «двір» родич — ленчицький воєвода Ян Сераковський. У лютому 1582 виїхав на студії до Риму (тепер Італія).[4]
Єпископ перемишльський РКЦ (19 березня 1601–1608). «Номінацію» отримав в 2-й половині 1600 року, «преконізаційну» буллу папа Климент VIII видав 14 квітня 1601. 29 грудня 1601 провів канонічну візитацію катедрального собору в Перемишлі. Продовження візитації діоцезії в 1603 році доручив деканам. 23 липня 1603 надав згоду Янові Щенсному та його братанку Еразмові Гербуртам «осадити» монахів-кармелітів при костелі святої Анни в Сусідовичах. У 1603—1604 роках перебував головно в резиденції єпископа у Березові (Бжозуві). У квітні 1604 провів візитацію церков Ярослава, Радимна, Любачева. Йому приписують ініціативу закриття кальвінських зборів у Краківці, Прухніку. Не брав участі у скликаному 24 вересня 1607 дієцезіяльному синоді в Перемишлі через політичні справи. 15 листопада 1608 отримав «трансляційну» буллу, після цього у Кракові видав останні розпорядження як перемищльський єпископ. Зокрема, 20 грудня офірував Перемиській капітулі РКЦ 2 села зі своїх «столових дібр».[5]
Великий канцлер коронний (номінація 31 бюерезня 1606, відставка 22 січня 1609), сенатор, великий підканцлер коронний (1605–1606), великий референдар коронний (1599–1605). В сенаті належав до групи поміркованих роялістів. 1604 року підтримував кандидатуру Дмітрія Самозванця на московський престіл.
куявський (5 листопада 1608–1609)[3]. На посаді перемишльського епископа мав конфлікт зі старостою Іваном-Томашом Дрогойовським; останній перепросив його, публічно у дверях церкви просив кари; єпископ прилюдно дав «розгрішення».
Брав участь у походах польського короля Сигізмунда ІІІ Вази проти шведів (1593, 1598) та битві під Гузовим (1607). Політичний опонент Яна Замойського.
Помер в день святих апостолів Петра та Павла у замку єпископів у Рацьонжі, Польща. Похований 14 липня в кафедральному соборі[pl] міста Влоцлавека. Матвій Лубенський сприяв виготовленню та встановленню мармурового надгробка.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
