Масандрівський палац
палац російського імператора Олександра ІІІ на Південному березі Криму З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Масандрівський палац — палац російського імператора Олександра III, пам'ятка архітектури XIX століття в смт Масандра на Південному березі Криму. Нині палац-музей — філія Алупкинського палацово-паркового музею-заповідника.
| Масандрівський палац | |
|---|---|
 | |
| 44°31′02″ пн. ш. 34°12′10″ сх. д. | |
| Країна | Україна |
| Місто | Масандра |
| Тип | палац |
| Тип будівлі | палац |
| Стиль | стиль часів Людовика XIII |
| Автор проєкту | Етьєн Бушар |
| Архітектор | Месмахер Максиміліан Єгорович |
| Засновник | Воронцов Семен Михайлович |
| Дата заснування | 1881 рік |
 Масандрівський палац Масандрівський палац (Автономна Республіка Крим) | |
 | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Узагальнити
Перспектива
Першим власником Масандри після приєднання Криму до Росії став житель Поділля, французький принц, іспанський гранд і російський контрадмірал Карл Нассау-Зіген (1745–1808). Він був одружений з польською магнаткою Кароліною Годзькою, здобув чотири перемоги над турецьким флотом. За успішний штурм Очакова цариця Катерина ІІ подарувала йому Масандру. У 1794 році принц покинув Російську імперію. Масандра повернулася в царську казну.
Будівництво палацу розпочалось 1881 року на кошти князя Семена Воронцова. Проєктував палац у стилі часів Людовика XIII французький архітектор Етьєн Бушар. Після смерті князя в 1882 році роботи призупинилися.
1889 року масандрівський маєток разом із недобудованою спорудою придбав імператор Олександр III, який доручив академіку Максиміліану Месмахеру закінчити будівництво та оформити інтер'єр палацу. У 1892–1902 роках спорудження палацового ансамблю продовжилося з внесенням багатьох змін в декор фасаду, виражений в стилі модерну, інтер'єр і планування парка. Будівництвом керував архітектор Оскар Вегенер. Робота була завершена вже по смерті імператора.
Палац призначався для відпочинку, тому в ньому не було апартаментів для зустрічей і парадних зал. Сім'я нового імператора Миколи II проводила літо в Лівадійському палаці. До Масандри члени імператорської сім'ї приїжджали для прогулянок парком, а в палаці зупинялись для нетривалого денного відпочинку.
Після Жовтневого перевороту в Росії, у 1929–1941 роках, палац використовувався як санаторій «Пролетарське здоров'я» для важкохворих на туберкульоз.
У післявоєнні роки палац заселив Інститут виноградарства і виноробства «Магарач», але вже 1948 року тут розмістилася державна дача, відома як «Сталінська». Тут відпочивали Сталін, Хрущов, Брежнєв.
1992 року в палаці відкрилася музейна експозиція, присвячена епосі Олександра III: тут представлено палацові інтер'єри другої половини XIX століття, предмети побуту і витвори мистецтва.
3 вересня 1993 року тут проходили переговори української та російської делегацій про розділ Чорноморського флоту (див. Масандрівські угоди).
Інтер'єр палацу
 |
 |
 |
 |
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Масандрівський палац
- Крым экскурсионный. Путеводитель. 50 популярных маршрутов. Харків. 2009. Библєкс. ISBN 978-966-2161-08-3. стор. 143
- П. В. Голобуцький, Ш. К. Мясоутов. Нассау-Зіген Шарль-Анрі-Ніколя-Отто де [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 202. — ISBN 978-966-00-1061-1.
Інтернет-ресурси
- Розташування на мапі
- Масандрівський палац - Історико-просвітній проект Портал - Ірина Пустиннікова.
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.