радянський журналіст, мандрівник, сценарист, кінокритик та прозаїк З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Олекса́ндр Мойсе́йович Мар'я́мов (5 червня 1909, Одеса — 9 грудня 1972, Москва) — радянський журналіст, мандрівник, сценарист, кінокритик та прозаїк. Член Спілок письменників та кінематографістів СРСР.
| Олександр Мар'ямов | ||||
|---|---|---|---|---|
 Олександр Мар'ямов. Черкаси, 1927 рік. | ||||
| Народився | 23 травня (5 червня) 1909 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 9 грудня 1972 (63 роки) Москва, СРСР | |||
| Громадянство | Російська імперія УНР СРСР | |||
| Національність | єврей | |||
| Діяльність | письменник, журналіст, мандрівник, сценарист, кінокритик | |||
| Сфера роботи | література[1], журналістика[1] і кіносценаристикаd[1] | |||
| Alma mater | Черкаський інститут народної освіти | |||
| Заклад | Пионерская правда, Літературна газета, Yunostd і Новый мир | |||
| Мова творів | українська, російська | |||
| Партія | КПРС | |||
| Нагороди |      | |||
|
| ||||
| Мар'ямов Олександр Мойсейович у Вікісховищі | ||||
Народився 5 червня 1909 року в Одесі, у сім'ї Мойсея Яковича та Єлизавети Яківни Мар'ямових. Євген Жарковський доводився двоюрідним братом Олександрові Мар'ямову. Згодом сім'я переїхала в місто Черкаси. У шкільні роки дописував у черкаську газету «Робітничо-селянське око».
Закінчив філологічний факультет Черкаського інституту народної освіти. Працював у пресі в Черкасах та Харкові — газеті «Робітнича газета „Пролетар“»[2].
Олександр Мар'ямов товаришував з Олексієм Полторацьким, Миколою Бажаном, який у 1929 році подарував йому свою збірку «Будівлі» із дарчим написом: «Юному Сашкові, звитяжному мандрівникові, вікінґові з бльокнотом і черкаському Васко да Ґама»[2].
Згодом працював у часописах «Нова ґенерація», «Універсальний журнал», «Літературний ярмарок», «Глобус», «Шквал», «Кіно», «Робітничий журнал», «Всесвіт», «Металеві дні», «Кіно».
У 1929 році на криголамі «Федір Літке» проплив від Севастополя через Дарданелли, Суец і Японію до Владивостока. Написаний за матеріалами подорожі художній репортаж "Береги дванадцяти вод" було видано окремою книгою, однак 1932 року весь наклад було конфісковано й знищено одразу після друку. Єдиний уцілілий сигнальний примірник залишився в синів письменника у Москві, завдяки чому вдалося перевидати книгу в 2017 році в Києві[3].
З 1934 року працював у Москві в газеті «Пионерская правда».
Учасник Німецько-радянської війни, пішов добровольцем. Служив на Північному флоті. Член ВКП(б) з 1942 року. Був власним кореспондентом газети «Краснофлотец». Війну закінчив на Далекосхідному фронті.
Після війни повернувся в Москву. У 1946-1954 роках працював у часописі «Новый мир».
У 1952-1958 роках працював сценаристом, режисером, редактором кіноперіодики, головним редактором Центральної студії документальних фільмів (ЦСДФ). У 1958-1970 роках працював на посаді завідувача відділом часопису «Новый мир». Завідував відділом мистецтв «Литературной газеты», був заступником головного редактора часопису «Юность».
Олександр Мар'ямов був одружений з акторкою Оленою Савченко (нар. 1914 — пом. 2002). У подружжя було двоє синів: Михайло (нар. 1934) — працював на студії «Центрнаучфильм» режисером навчальних, науково-популярних і документальних фільмів, та Олександр (нар. 1937) — журналіст, сценарист, режисер, Лавреат Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих (1987).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
