Марі Жиллен

Марі́ Жіле́н (фр. Marie Gillain; нар. 18 червня 1975, Рокур, Валлонія, Бельгія) — бельгійська акторка.

Марі Жиллен
фр. Marie Gillain
Марі Жиллен у 2006 році
Дата народження	18 червня 1975(1975-06-18) (49 років)
Місце народження	Рокур, Валлонія, Бельгія
Громадянство	Бельгія
Професія	акторка
Роки активності	1991 — наш час
IMDb	ID 0002100
Нагороди та премії
Приз Ромі Шнайдер (1996) Molière Award for Best Actressd honorary citizen of Lièged (2015)
Приз Ромі Шнайдер (1996)
Офіційний сайт
Марі Жиллен у Вікісховищі

Біографія та кар'єра

Марі Жілен народилася 18 червня 1975 року в Рокурі неподілік від Льєжа, у франкомовній частині Бельгії. З дитинства цікавилася виконавським мистецтвом, у підлітковому віці вона займалася в театральній студії і активно брала участь в драматичних постановках.

У кіно Марі Жілен дебютувала в 1991 році — у французькій комедії Жана-Жака Ано «Мій батько — герой», де зіграла головну жіночу роль, а її партнером по знімальному майданчику був Жерар Депардьє. За цю роботу Марі вперше була номінована як найперспективніша акторка на кінопремію «Сезар». Паралельно зі зніманням Жілен навчалася в коледжі Сен-Луї у Льєжі. Потім вона зіграла головну роль у бельгійській стрічці «Марі» (1993), після чого у 1995 році Жілен знялася у кримінальній драмі «Приманка» Бертрана Таверньє. Фільм завоював «Золотого ведмедя» на 45-му Берлінському кінофестивалі, а Марі вдруге була номінована на «Сезара» як найперспективніша акторка та була удостоєна Призу Ромі Шнайдер^[1].

У 1995 році Марі дебютувала на театральній сцені у постановці «Щоденник Анни Франк». Вистава пройшла 50 разів у Ліоні, після чого з успіхом була показана у Парижі. За цю роль акторку було номіновано в категорії «театральне відкриття року» на 10-й церемонії театральної Премії Мольєра.

У 1997-му Марі Жиллен знялася у фільмі Філіпа де Брока́ «Горбань», за роль Аврори де Невер, у якому її було номіновано як найкращу акторку на «Сезара». Після невеликої паузи вона знялася у фільмі Етторе Сколи «Вечеря», який показали на Каннському кінофестивалі у травні 1999 в програмі «Особливий погляд». 1999 року Марі зіграла головну героїню у п'єсі Джона Малковича «Істерія».

З початку 2000-х років Марі Жілен знімалася у фільмах таких відомих режисерів, як Бертран Таверньє («Пропуск», 2002), Седрік Клапіш («Ні за, ні проти (а зовсім навпаки)», 2003), Режис Варньє («Насіння смерті», 2007), Анн Фонтен («Коко до Шанель», 2009). З роль у фільмі Філіпа Ліоре «Усі наші бажання» її було вперше номіновано як найкращу акторку на здобуття бельгійської національної кінопремії «Магрітт».

У серпні 2015 року Марі Жілен входила до складу журі Кінофестивалю франкомовних фільмів в Ангулемі. 2016 року її було обрано президентом 6-ї щорічної церемонії вручення нагород кінопремії «Магрітт»^[2].

З 1998-го Марі Жілен активно займалася модельним бізнесом; вона була одним з основних облич рекламної кампанії лінії косметики фірми «Lancôme»^[3][4]. З 2008 року Мари є послом доброї волі від недержавної організації «Plan Belgique», котра допомагає дітям в країнах, що розвиваються^[5].

Особисте життя

У Марі Жілен є дві доньки від двох різних цивільних шлюбів — Дюна Гаме (нар. 24.4.2004) від Мартіна Гаме^[6] і Вега Деглі-Еспозті (нар. 2009) від Крістофера Деглі-Еспозті.

Фільмографія

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1991	ф	Мій батько — герой	Mon père, ce héros	Вероніка «Веро» Арнель
1993	ф	Марі	Marie	Марі
1993	тф	Людина біля моря	Un homme à la mer	Камілла
1995	ф	Приманка	L'appât	Наталі
1996	ф	Вибіркова спорідненість	Le affinità elettive	Оттілія
1997	ф	Дуже чисте повітря	Un air si pur	Жулі д'Еспар
1997	ф	До бою	Le bossu	Аврора
1998	ф	Вечеря	La cena	Альєва
1999	ф	Останній гарем	Harem suare	Сафія
2000	ф	Нехай Люсі робить що хоче!	Laissons Lucie faire!	Люсі
2000	ф	Барні і його маленькі неприємності	Barnie et ses petites contrariétés	Марго
2001	ф	Розпусниці	Absolument fabuleux	Сафран
2002	ф	Пропуск	Laissez-passer	Ольга
2003	ф	Ні за, ні проти (а зовсім навпаки)	Ni pour, ni contre (bien au contraire)	Кеті
2004	ф	Було дуже приємно	Tout le plaisir est pour moi	Луїза
2005	ф	Пекло	L'enfer	Анна
2005	тф	Шлях Лори	La voie de Laura	Лаура
2007	ф	Насіння смерті	Pars vite et reviens tard	Марі
2007	ф	Крихкий(і)	Fragile(s)	Ніна
2007	ф	Моє життя — не романтична комедія	Ma vie n'est pas une comédie romantique	Фроренс Барон
2007	ф	Ключ	La clef	Одрі
2008	ф	Жінки-агенти	Les femmes de l'ombre	Сюзі Деспрез
2008	ф	Чаклунство!	Magique!	Бетті
2008	ф	Дуже, дуже велике підприємство	La très très grande entreprise	Мелані Лаверньє
2009	ф	Коко до Шанель	Coco avant Chanel	Адрієна Шанель
2010—2013	с	Маленький принц	Le petit prince	Роза /озвучування
2011	ф	Усі наші бажання	Toutes nos envies	Клер Конті
2013	ф	Ланди	Landes	Лєна Дюпра
2014	ф	Валентин, Валентин	Valentin Valentin	Клаудія Ліворно
2015	ф	Міраж кохання	Mirage d'Amour	Гірондель
2021	ф	Мій вовк	Mystère

Визнання

Нагороди та номінації Марі Жиллен^[7]

Рік	Категорія	Фільм	Результат
Премія Сезар
1992	Найперспективніша акторка	Мій батько — герой	Номінація
1996		Приманка	Номінація
1998	Найкраща акторка	До бою	Номінація
2012		Усі наші бажання	Номінація
Кінофестиваль в Джиффоні (Джиффоні-Валле-П'яна)
1993	Бронзовий Грифон найкращій акторці	Марі	Перемога
Паризький кінофестиваль
1994	Найкраща акторка	Марі	Перемога
Кінофестиваль у Грамаду (Бразилія)
1995	Золотий Кікіто найкращій акторці	Приманка	Перемога
1996	Приз Ромі Шнайдер		Перемога
Кінофестиваль у Кабурі
1996	Найкраща акторка	Вибіркова спорідненість	Перемога
Кришталевий глобус
2012	Найкраща акторка	Усі наші бажання	Номінація
Премія «Магрітт»
2013	Найкраща акторка	Усі наші бажання	Номінація
2017	Найкраща акторка	Міраж кохання	Номінація

Примітки

1. Prix Patrick Dewaere & Romy Schneider 1996 [Архівовано 14 лютого 2016 у Wayback Machine.] на AlloCiné
2. Magritte du Cinéma: Marie Gillain présidera la 6ème édition de la cérémonie. RTBF (фр.) . 30.11.2015. Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 5.02.2016.
3. Lancôme, le grand saut. Stratégies (фр.) . 03.09.1999. Архів оригіналу за 15 січня 2010. Процитовано 5.02.2016.
4. O Oui! Lancome - прекрасный аромат для молодых и энергичных женщин от компании Ланком. Parfum.only-u.com.ua (рос.) . 26.01.2012. Архів оригіналу за 04.01.2016. Процитовано 5.02.2016.
5. Марі Жиллен [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Plan Belgique
6. Marie Gillain. Plan Belgique (фр.) . 16.04.2004. Архів оригіналу за 22 жовтня 2010. Процитовано 5.02.2016.
7. Нагороди та номінації Марі Жиллен на сайті IMDb(англ.)

Посилання

• Офіційний сайт
• Марі Жиллен на сайті IMDb (англ.)
• Марі Жиллен на сайті AlloCiné (фр.)
• Марі Жиллен на сайті All Movie Guide (англ.)