Марія Хімич

Марія Хімич (18 серпня 1985(19850818), Бердичів, Житомирська область) — українська письменниця, поетеса та журналістка, член Національної спілки письменників та Національної спілки журналістів України.

Марія Хімич
Ім'я при народженні	Сівоха Марія Петрівна
Народилася	18 серпня 1985(1985-08-18) (39 років)  Бердичів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Місце проживання	Тетерівка Ред-Дір
Діяльність	письменниця, поетеса, журналістка
Alma mater	Інститут філології та журналістики ЖДУ імені Івана Франка (2007)
Членство	Національна спілка письменників України і Національна спілка журналістів України
Нагороди	Літературна премія імені Василя Юхимовича (2012) Літературний конкурс видавництва «Смолоскип» (2013) Міжнародна премія імені Олеся Гончара (2013)

Із життєпису

Проживала у с. Тетерівка. У 2007 році закінчила філологічний факультет Житомирського державного університету ім. Івана Франка, за рік там же — магістратуру. Працювала журналістом обласної газети Житомирщина.

Друкувалася в альманасі «Оксія», журналах «Люблю+Слово», «Світло спілкування», «Березіль», «Дніпро», «Кур'єр Кривбасу», газетах «Літературна Україна», «Українська літературна газета». У вересні 2014 року очолила Житомирську обласну літературно-мистецьку студію ім. Михайла Клименка. Співорганізатор та учасниця літературних заходів та конкурсів у Житомирі^[1].

3 квітня 2015 року емігрувала до Канади, проживає з чоловіком та донькою у місті Ред-Дір^[2].

Творчість

• Збірка віршів та прози «Півні-Ч» (2012);
• Збірка поезій «Білі шкарпеточки» (видавництво «Смолоскип», 2014)^[1];
• Роман «Байстрючка» (2016)^[3].

Відзнаки та нагороди

• Перше місце на фестивалі-конкурсі молодих поетів Житомирщини пам'яті Юрка Ґудзя «Клекотень осені-2012».
• Переможниця міського фестивалю художнього читання «Поезія житомирських авторів» (2012).
• Премія ім. Василя Юхимовича у номінації «Проза» (м. Коростень) та переможниця обласного щорічного конкурсу «Краща книга року» в номінації «Кращий літературний дебют» (м. Житомир) за збірку віршів та прози «Півні-Ч» (2012).
• Лавреатка літературних конкурсів «Майстерня чудес-2012» та «Майстерня чудес-2013» літературного об'єднання Кобзар^[1].
• Друга премія у номінації «Поезія», третя премія у номінації «Проза» літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» (2013)^[4].
• Лавреатка Міжнародної україно-німецької премії ім. Олеся Гончара у номінації «Велика проза» (2013).
• Лавреатка «Корнейчуковської премії» та літературного конкурсу імені Платона Кускова (2013)^[1].

Примітки

1. Інфотека - письменники. Хімич Марія. Буквоїд. Процитовано 29 січня 2023.
2. Трохимчук О. «Байстрючка» – дуже особистий твір, який мені болить, як відкрита рана, – житомирська письменниця Марія Хімич. Вголос.ZT. Процитовано 29 січня 2023.
3. Трофименко Т. Що замість жіночого роману?. Новинарня. Процитовано 29 січня 2023.
4. «Смолоскип» назвав лауреатів 2013 року. УНІАН. Процитовано 29 січня 2023.

Посилання

• Біографічна довідка // Національна спілка письменників України : Біобібліографічний довідник / Головн. ред. Василь Клічак. — К. : Український письменник, 2023. — 1008 с., — ISBN 978-966-579-571-1. — С. 115.
• «Свою першу книгу я видала за власні кошти та при допомозі друзів», — письменниця Марія Хімич.
• «Художня література, як і їжа, має бути різноманітною».
• «Найбільше вразила „рецензія“ на „Байстрючку“ від моєї мами».