Марія Антонія Кохарі

Марія Антонія Кохарі
Марія Антонія Кохарі
Koháry Mária Antónia
	Портрет Марії Антонії
Ім'я при народженні	Марія Антонія Габріела
Народилася	2 липня 1797; Буда
Померла	25 вересня 1862 (65 років); Відень, Австрійська імперія
Поховання	герцогський мавзолей на Глокенберзькому цвинтарі, Кобург
Країна	Угорщина
Діяльність	композиторка
Титул	принцеса Саксен-Кобург-Готська, герцогиня Саксонії
Конфесія	католицтво
Рід	Кохари, Саксен-Кобург-Готська
Батько	Ференц Йозеф Кохарі
Мати	Марія Антонія Вальдштайн-Вартенберзька
У шлюбі з	Фердинанд Саксен-Кобурґ-Заальфельдський
Діти	Фердинанд, Август, Вікторія, Леопольд
	Медіафайли у Вікісховищі;

Марія Антонія Габріела Кохарі (угор. Koháry Mária Antónia Gabriella; (нар. 2 липня 1797 — пом. 25 вересня 1862) — угорська шляхтянка XVIII—XIX століть, донька князя Ференца Йозефа Кохарі де Чабраг та графині Марії Антонії Вальдштайн-Вартенберзької, дружина принца Саксен-Кобурґ-Заальфельдського Фердинанда, матір короля-консорта Португалії Фердинанда II.

Коротка інформація Марія Антонія Кохарі, Koháry Mária Antónia ...

Закрити

Марія Антонія народилась 2 липня 1797 року у Буді. Вона була другою дитиною і єдиною донькою в родині графа Ференца Йозефа Кохари та його дружини Марії Антонії Вальдштайн-Вартенберзької. Старший брат Марії Антонії помер в дитячому віці. Дівчинка залишилась єдиною спадкоємицею величезних статків родини Кохарі.

Після її заручин із принцом Фердинандом Саксен-Кобурґ-Заальфельдським, її батько, за проханням брата нареченого, отримав від імператора Франца I титул князя, аби компенсувати різницю аристократичних рангів.

У віці 18 років Марія Антонія взяла шлюб із 30-річним принцом Фердинандом. Весілля пройшло 30 листопада 1815 року у Відні. У подружжя народилося четверо дітей:

Фердинанд (1816—1885) — король-консорт Португалії у 1837–1853 роках, був одруженим із королевою Португалії Марією II, мав численних нащадків;
Август (1818—1881) — був одруженим із французькою принцесою Клементиною Орлеанською, мав п'ятеро дітей;
Вікторія (1822—1857) — дружина герцога Немурського Луї Шарля, мала четверо дітей;
Леопольд (1824—1884) — узяв морганатичний шлюб із Констанцією Гейгер, мав сина.

Після весілля пара оселилася у палаці Кобургів у Відні, де Марія Антонія провела решту життя.

Влітку 1826 року помер її батько, і чоловік додав до свого титулу приставку Кохарі. Сама Марія Антонія успадкувала 150000 гектарів землі на території Нижньої Австрії, Угорщини та Словаччини. Нерухомість включала у себе величезний палац Кохарі у центрі Відня, кілька віденських садиб, літній будинок в Ебенталі, маєтки у Велмі, Дюрнкруті, Вальтерскірхені та інших австрійських містечках, десяток садиб в Угорщині, маєток Кираліція, особняк у Пешті, шахти та заводи. До Першої світової війни її нащадки залишались в числі трьох найбільших землеволодіючих родин в Угорщині.

Молодший брат Фердинанда, Леопольд жив при англійському дворі та був опікуном малолітньої принцеси Вікторії. Після бельгійської революції 1831 року його було обрано королем відокремившихся територій.

Її чоловік пішов з життя наприкінці літа 1851 року. Марія Антонія пережила його більш ніж на десятиріччя. Її не стало 25 вересня 1862 року. Поховали принцесу у герцогському мавзолеї на Глокенберзькому цвинтарі.^[1]

Андраш Йозеф Кохарі