Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
23-й загін морської охорони (23 ЗгМО, в/ч 1472) — формування Морської охорони Державної прикордонної служби України. Охороняє морську ділянку державного кордону в Азовському морі — 154,7 морських миль (249,5 км) та Керченській протоці — 30,4 миль (49 км). Маріупольський загін морської охорони контролює узбережжя Азовського моря в межах Донецької, Запорізької та Херсонської областей.
| 23-й загін морської охорони | |
|---|---|
 Нарукавний знак загону | |
| На службі | 1 квітня 2014 — дотепер з 29 липня 1994 (Керченський загін) |
| Країна |  Україна |
| Належність |  Державна прикордонна служба України |
| Вид |  Морська охорона України |
| У складі | РУМО |
| Розташування | |
| Війни/битви | Російська інтервенція в Україну 2014 Російське вторгнення в Україну (2022) |
| Нагороди |  |
| Вебсайт | dpsu.gov.ua/ua/structure/regionalne-upravlinnya-morskoi-ohoroni/mariupolskiy-zagin-morskoi-ohoroni/ |
| Командування | |
| Поточний командувач | капітан I рангу Паславський Михайло Миколайович |
3 березня 2014 року після опівночі до морських прикордонників Керченського загону на Генмолу приїхали 4 автобусів з озброєними людьми без розпізнавальних знаків. Невідомі у масках оточили територію Керченського загону морської охорони, і після переговорів з українськими прикордонниками безперешкодно зайняли територію частини.[2][3]
Після проведення 16 березня 2014 року референдуму про статус Криму, 18 березня Державна прикордонна служба України розпочала виведення загонів морської охорони з Криму.[4] 11 кораблів Керченського загону морської охорони перебазувалися у місто Бердянськ, Запорізької області, а потім в ніч з 13 на 14 квітня в місто Маріуполь, Донецької області на місце постійної дислокації, де вже базувалися 7 катерів окремого морського дивізіону.
31 серпня 2014 року о 15:10 в Азовському морі російські бойовики обстріляли тактичну групу з двох сторожових катерів Маріупольського загону Морської охорони (катер BG-119 проекту 1400М «Гриф» і малий катер типу «Калкан»). У результаті обстрілу на катері «Гриф» виникла пожежа, після чого він затонув. Катер типу «Калкан» отримав пошкодження під час обстрілу і був змушений покинути місце обстрілу. На порятунок екіпажу прибули інші катери Морської охорони, було врятовано 8 моряків, 7 з яких було поранено[5][6]. 5 жовтня близько 14:00 в морі поблизу Маріуполя під час спроби огляду місця трагедії та пошуку двох зниклих безвісти моряків, з району н.п. Широкине відбувся обстріл тактичної групи катерів Морської охорони[7]. Згодом було встановлено загиблих — це були моряки-прикордонники Денис Пєтухов і Богдан Тищенко[8].
7 червня 2015 року пополудні під час виконання завдань за 2 милі від входу в порт Маріуполя малий катер Морської охорони ДПСУ UMS-1000 підірвався на плавучому вибуховому пристрої — прикордонники сприйняли невідомий предмет за радіобуй та намагалися його підтягнути до судна, в цей момент спрацював вибуховий пристрій. На борту катера перебувало 4 військовики ДПСУ, 3 військовослужбовці ЗСУ та 1 особа. Шістьох постраждалих доставили в лікарню Маріуполя, один з них згодом помер — 45-річний мешканець Маріуполя, волонтер, чиновник міської служби Віталій Анатолійович Татар. 8 червня були знайдені фрагменти тіла зниклого командира катера — Антон Маслій загинув під час вибуху.
9 жовтня 2015 року Державна Азовська морська екологічна інспекція передала катер "Калкан" загону морської охорони ДПСУ, який базується в Маріуполі. Він став шостим катером цього типу на озброєнні ДПСУ.[9]
29 липня 2016 року в Маріупольському загоні морської охорони свято — він відзначає 22–річчя з дня створення.[10]
Пошкоджений 7 червня 2015 року катер UMS-1000 було піднято й відремонтовано та повернуто до строю 26 травня 2017 року (витрати на ремонт склали 2,5 млн. гривень).[11]
15 листопада 2016 року до складу Маріупольського загону морської охорони було передано новий броньований катер UMS-1000[12].
З початку Повномасштабного вторгнення РФ в Україну загін морської охорони брав безпосередню участь в обороні Маріуполя (2022), зокрема в боях за Азовсталь.
27 липня 2022 року загін відзначений почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[13]
З 2022 року 23 загін відновив свою службу в оновленому складі у м. Білгород-Дністровський.[14]
1 січня 2016 року помер в районі міста Маріуполь уві сні — від гострої серцевої недостатності — капітан 3-го рангу Віталій Кондаков.
У ході Повномасштабної війни в Україні загін поніс деякі втрати особового складу.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
