Loading AI tools
Мануї́л Козачи́нський (чернече ім'я — Михаїл, нар. 1699, Ямпіль — пом. 15(4) серпня 1755 р., Білорусь) — український педагог, письменник, драматург. Один з фундаторів середньої й вищої школи в Сербії. Писав українською, польською, латинською та славеноруською мовами.
| Мануїл Козачинський | |
|---|---|
| Народився | 1699[1]  Ямпіль |
| Помер | серпень 1755[1] Слуцьк, Новогрудський повіт, Новогрудське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита |
| Поховання | Монастирське кладовище в Слуцькуd |
| Підданство |  Гетьманщина |
| Діяльність | журналіст |
| Alma mater | Києво-Могилянська академія і Gymnasium of Karlovcid |
| Заклад | Національний університет «Києво-Могилянська академія» |
| Конфесія | православ'я |
| |
Народився у подільському містечку Ямполі на Дністрі.
1733 року закінчив Києво-Могилянську академію.
Влітку 1733 року за поданням митрополита Київського та Галицького Рафаїла Заборовського надісланий до Сербії для створення шкіл. У подальші роки — викладач новозаснованої Карлівецької словенсько-латинської школи поблизу Белграда. Викладав риторику, поетику й латинську мову.
У 1735—1736 рр. — префект Карлівецької словенсько-латинської школи.
Автор п'єси «Трагедія сиреч печальная повість о смерті послєднєго царя сербського Уроша П'ятого і о падінні Сербського царства», яка поклала початок драматургії у Сербії. П'єса написана силабічним віршем словеноруською мовою з великою кількістю староукраїнських слів. Видана в Будапешті у 1798 р. Вона відтворює розквіт і падіння Сербської держави у XIV ст. та життя сербів під Австрією у XVIII ст.
Влітку 1738 р. Козачинський повертається до Києва і оселяється у Видубицькому монастирі.
З 1739 р. викладав філософію в Києво-Могилянській академії. У 1742 р. префект Академії.
До того часу належать прозові і драматичні твори Козачинського київського періоду.
Влітку 1746 р. Козачинський залишив педагогічну роботу і повернувся до Видубицького монастиря. Восени того ж року його призначили ігуменом Гадяцького Червоногірського монастиря, а у вересні 1748 р. — архимандритом православного Слуцького монастиря у Речі Посполитій (Білорусь). Там він прожив до смерті, яка настала 15(4) серпня 1755 р.
- Благоутробие Марка Авреліа Антоніна Кесаря Римскаго. Діалог с прологом и епілогом ..., Київ, друкарня лаври, 1744 рік;
- Кант в тріумфальних кієвопечерских воротах, Київ, друкарня лаври, 1744 рік;
- На тріумфальних кієвопечерских воротах, до ангела держащаго хартію, Київ, друкарня лаври, 1744 рік;
- Благоутробие Марка Авреліа Антоніна Кесаря Римскаго. Діалог с прологом и епілогом, Львів, друкарня братства, 1745 рік;
- Філософія Аристотелева по умствованію періпатетиков изданная, Львів, друкарня братства, 1745 рік.
- Козачинський, Мануйло // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- К. В. Колибанова. Козачинський Мануїл Олександрович [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 430. — ISBN 978-966-00-0692-8.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мануїл Козачинський
- ПРОСВІТИТЕЛЬ СЕРБІЇ. М. КОЗАЧИНСЬКИЙ
- Козачинський Михайло (Мануїл) Олександрович [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. ISBN 978-966-485-156-2
- Стратій Я. Козачинський Мануйло Олександрович, у чернецтві — Михайло (1699 — 04.08.1755) // Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 100-101. (Із сайту Ізборник). [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Козачински Мануил/Емануил | Енциклопедија Српског народног позоришта [Архівовано 14 квітня 2019 у Wayback Machine.] (також за цим посиланням)
- Ерчић В. Мануил (Михаил) Козачинскиј и његова Траедокомедија. — Нови Сад — Београд, 1980. — 765 с.
- Євген Пащенко. Українсько-сербські зв’язки доби бароко. XVII – XVIII ст. — К. : Освіта України, 2017. — 308 с. [Архівовано 23 березня 2020 у Wayback Machine.]
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
